Будинок на вулиці Вірменській, 29
| Будинок на вулиці Вірменській, 29 | |
|---|---|
.jpg)
| |
49°50′36″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 49.843333333333° пн. ш. 24.032777777778° сх. д. | |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львів |
| Відомі мешканці | Данилюк Йосип Миколайович, Франко Іван Якович |
| Адреса | Вулиця Вірменська (Львів) |
  Будинок на вулиці Вірменській, 29 (Україна) | |
 | |
 Будинок на вулиці Вірменській, 29 у Вікісховищі | |
Будинок на вулиці Вірменській, 29 (також кам'яниця Августиновичівська[1]; конскрипційний № 127; інша адреса — вул. Лесі Українки, 32[2]) — житловий будинок XVIII століття, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 26). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 29. Колишній флігель кам'яниці має адресу вул. Лесі Українки, 32 і також внесений до Реєстру пам'яток як пам'ятка архітектури національного значення (№ 346).
Будинок зведений не пізніше 1768 року[3][1] на місці двох старіших кам'яниць — Срепковичівської та Белжецького[2]. Замовником будівництва став суддя вірменської нації Григорій Августиновича[2], від якого кам'яниця отримала свою назву — Августиновичівська[3]. У 1784 нащадок Григорія Лукаш Августинович повністю перебудував кам'яницю[2][1]. У XIX столітті під час чергової реконструкції добудували четвертий поверх[2].
Станом на 1871 рік власником будинку значилася Юзефа Люнда, у 1889 році — Ян Пясецький, у 1916 році — Сара Леа Люфт, у 1934 році — Соломея Блюм[2].
На початку XXI століття у будинку розташована мистецька галерея «Коло».
Будинок чотириповерховий, тинькований, прямокутний у плані. Фасад майже симетричний, шестивіконний, оздоблення практично не має, окрім горизонтальних тяг над першим і третім поверхами. Вікна прямокутні, без декору. У сінях збереглися старовинні склепіння; також там можна побачити цікавий раритет радянських часів — список мешканців будинку[2].
У 1870-х—1880-х роках у будинку мешкав громадський діяч Йосип Данилюк, видавець газети «Praca» (укр. «робота, праця»), тут же розміщувалася і редакція газети[3].
У Данилюка часто гостював поет і письменник Іван Франко[2]. Саме тут Франко разом із Іваном Белеєм готували до друку журнал «Світ»[2].
- ↑ а б в Вуйцик В. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Галицька брама. — 1996. — № 21—22 (листопад). — С. 15—16. Архівовано з джерела 13 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к Мельник І., 2011, с. 243.
- ↑ а б в Мельник Б., 2006, с. 151.
- Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
- Вуйцик В. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Галицька брама. — 1996. — № 21—22 (листопад). — С. 15—16. Архівовано з джерела 13 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |