Бурачек Всеволод Германович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Все́волод Ге́рманович Бура́чек (*22 квітня 1934, Харків) — фахівець у галузі геодезії та точного приладобудування. Онук художника Миколи Григоровича Бурачека.

Доктор технічних наук (1985), професор (1989). Лауреат Державної премії СРСР (1970).

Біографія[ред.ред. код]

1959 закінчив Ленінградське вище інженерне морське училище ім. Макарова.

1960—1975 — працював на заводі «Арсенал»: інженер, начальник відділу, заступник головного конструктора.

1975—1991 — директор Київської філії науково-дослідного технологічного інституту оптичного приладобудування Міноборонпрому СРСР.

1991—1992 — керівник наукового центру Інституту нових фізичних проблем Академії наук України.

1992—1998 — директор науково-виробничого центру «Фокон».

1998—2002 — завідувач кафедри геодезії, картографії та фотограмметрії Київського Інституту менеджменту та інформаційних технологій.

2002 -2009— завідувач кафедри Чернігівського державного інституту економіки та управління.

2009-2012 - проректор з наукової роботи, завідувач кафедри геодезії, картографії та фотограмметрії Університету новітніх технологій в м. Києві.

Напрямки наукової діяльності[ред.ред. код]

Створення спеціальних оптико-електронних методів вимірювання та приладів для інженерно-геодезичних робіт.

Наукові публікації[ред.ред. код]

у матеріалах науково-практичної конференції[ред.ред. код]

  • Імітаційне ГІС-моделювання польотної та наземної обстановки при посадці літальних апаратів (2001, у співавторстві).
  • Цифрові системи збору інформації параметрів автодоріг в аспекті розвитку ГІС-технологій (2001, у співавторстві).

у журналі «Інженерна геодезія»[ред.ред. код]

  • Про проблему побудови цифрових аерофотозйомочних апаратів (2001, у співавторстві).
  • Нівелір із самовстановлюваною лінією візування (2001, у співавторстві).
  • Оптичний блок для отримання зображення віддалених предметів (2002, у співавторстві).

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]