Бусел Олександр Григорович
| Бусел Олександр Григорович | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | псевдо "Ванька" |
| Народився |
10 серпня 1910 Кальварія (біля Вільнюса), Литва |
| Помер |
9 березня 1943 (32 роки) Рівне ·Розстріляний німцями у в'язниці |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Львівський університет |
| Учасник | Друга світова війна і Боротьба УПА проти німецьких окупантів |
| Посада |
Окружний провідник ОУН Рівненщини |
| Партія | ОУНР |
| Родичі | Брат Бусел Яків |
Олекса́ндр Григо́рович Бусел (псевдо: «Ванька») (10 серпня 1910, Кальварія (біля Вільнюса), Литва — 9 березня 1943, Рівне) — діяч ОУН, окружний провідник ОУН Рівненщини (1933—1935).
Брат — Бусел Яків Григорович.
Діяльність[ред. | ред. код]
Студент Львівського університету. Член ОУН, окружний провідник ОУН Рівненщини (1933—1935). Заарештований польською поліцією 10 серпня 1935. З вересня 1935 в таборі у Березі Картузькій, звільнений 17 січня 1936. Співробітник крайової екзекутиви (КЕ) ОУН Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) (1936-37). Повторно заарештований 22 червня 1937, засуджений на Рівненському процесі 22-26 травня 1939 до 8 років тюрми.
Керівник відділу культури і освіти Рівненської обласної управи (1941).
22 лютого 1943 Бусел Олександр, як член Проводу ОУН Бандери, прибув до штабу УПА (Поліська Січ) з місією зав'язати контакт і виробити політичну лінію спільних дій на майбутнє, а також підпорядкування Поліської січі бандерівській ОУН.
Ось як про це згадував Керівник Поліської Січі отаман Тарас Бульба-Боровець:
|
22 лютого 1943 року до нашого штабу прибув член проводу ОУН-Бандери, мій особистий приятель, п. Олександер Бусел. Це був земляк і шкільний товариш секретаря нашої організації довоєнного часу, Геннадія Янкевича, з Клевані, Рівенської области. Особисто ми далі були приятелями, а політично — згідно з тоталітарними засадами їхньої партії — ми були „ворогами". Після вступної промови сам-на-сам, я скликав Головну Команду УПА і на цьому засіданні О. Бусел від імени проводу ОУН-Бандери урочисто заявив що:
— їх організація з якогось там дня змінила свій погляд на проблему повстанської боротьби України проти німців та большевицької партизанки, — що відтепер вони вважають цю форму нашої визвольної боротьби за доцільну і необхідну, — що вони сердечно вітають командування та цілу УПА і пропонують розпочати переговори про спільну акцію всіх революційних сил України в рядах УПА. Далі Бусел заявив, що його місія має характер тільки політичного порядку, щоб нав'язати контакт між проводом їх організації і Головною Командою УПА та виробити політичну лінію спільної дії. Самі ж переговори будуть вести інші делегати по його особистій рекомендації задля довір'я. |
|
Але через кілька днів, в кінці лютого 1943 року, Олександр Бусел був заарештований німцями і розстріляний 9 березня 1943.
Переговори ж тривали до травня 1943, але в кінцевому підсумку не дали бажаного результату.
Література[ред. | ред. код]
- Іщук Олександр, Марчук Ігор. Брати Бусли. Життя за Україну — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2011. — 128 с. : фотогр. — (Літопис Української Повстанської Армії. Серія Події і люди; кн. 16). — ISBN 978-966-2105-30-8.
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Т.Бульба-Боровець. Армія без держави. Революційно-партизанська боротьба проти Гітлера. Розд. ПАРТІЙНА БОРОТЬБА ЗА УПА (Розкол УПА на дві групи) [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Олександр Іщук, Ігор Марчук. Брати Бусли. Життя за Україну. Літопис УПА. Серія «ПОДІЇ І ЛЮДИ» Книга 16 [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
