Біас (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біас
32°21′12″ пн. ш. 77°05′27″ сх. д. / 32.35344600002777327° пн. ш. 77.09088100002777821° сх. д. / 32.35344600002777327; 77.09088100002777821
ВитікХребет Беас-Кунде-Рі-Дхар
• координати32.353446°00′00″ пн. ш. 77.090881°00′00″ сх. д. / 32.35345° пн. ш. 77.09088° сх. д. / 32.35345; 77.09088
ГирлоСатледж
• координати31.15022°00′00″ пн. ш. 74.952053°00′00″ сх. д. / 31.15022° пн. ш. 74.95205° сх. д. / 31.15022; 74.95205
БасейнСатледж/Інд/Аравійське море
Країни:Індія
РегіонХімачал-Прадеш/Пенджаб
Довжина470
Площа басейну:20 303 км²
Притоки:Ухл
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біа́с (гінді ब्यास; пенджаб. ਬਿਆਸ; урду بیاس‎; санскр. विपाशा) — друга за важливістю річка у Пенджабі, притока Сатледжа; одна з п'яти річок, від яких Пенджаб («П'ятиріччя») отримав свою назву. Разом з іншими шістьома річками (Сарасваті, Сіндху, Шатадру, Вітаста, Парушні, Асікні) складає ведійське Семиріччя. Річка витікає з Гімалаїв у центральному Хімачал-Прадеш, протікає 470 км до Сатледжа та зливається з ним в індійському Пенджабі.

Назва

[ред. | ред. код]

Річку також називають Арджікуджа — у Ведах чи Віпаша у давньоіндійських текстах і Гіфасис у стародавніх греків[1].

Сучасна назва Біас, імовірно, походить від зміненої санскритської назви Віпаш. Річка отримала назву Ві-паша, що означає буквально та, що звільнила зв'язаного, тобто, легенда пов'язує річку з Васіштою. Останній, сумуючи через смерть 100 синів, зв'язав себе й пірнув у воду. Утім, лишень він упав до річки, всі вузли самі розв'язались, і він не помер.

Іноді річку помилково називали на пам'ять про ведійського В'ясу, кого називають покровителем річки і кажуть, що він створив її з озера В'яс Кунд[2].

Географія

[ред. | ред. код]
Річка і гори. Вид з Ван Віхар, Маналі

Річка бере початок біля Рохтанг Ла у штаті Хімачал-Прадеш та зливається з Сатледжем біля Харіке Патан на південь від Амрітсара у Пенджабі. Сатледж тече пакистанським Пенджабом та впадає в Інд біля Мітханкота.

Історія

[ред. | ред. код]

Річка, відома грекам як Гіфасис (грец. Ὑφάσιος)[3], позначає східну межу завоювань Александра 326 до н. е.

Відповідно до Кав'я-міманса[4] Раджашекхари, землі царства Гуджара-Пратіхари за правління Магіпали I розширились до верхнього повороту річки на північному заході[5].

Каскад ГЕС

[ред. | ред. код]

На річці розташовано ГЕС Ларджі, ГЕС Понг, ГЕС Мукеріан I, ГЕС Мукеріан II, ГЕС Мукеріан III, ГЕС Мукеріан IV, ГЕС Мукеріан Stage II.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Beas [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 7, стор. 138
  2. Wasini Pandey, Bindhy. Geoenvironmental hazards in Himalaya. Google Books. Процитовано 29 травня 2009. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  3. Індіка (Арріан), л.4
  4. Kavyamimansa of Rajasekhara, ch. XVII, стор. 94
  5. Rama Shankar Tripathi (1989). History of Kanauj: To the Moslem Conquest. Motilal Banarsidass Publ. с. 262—264. ISBN 81-208-0404-X, ISBN 978-81-208-0404-3. Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 16 лютого 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]