Біженці Південного Судану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біженці Південного Судану[1]
Кількість приблизно 1.26 млн
Ареал

УгандаУганда:520,577
ЕфіопіяЕфіопія:321,342
СуданСудан:261,794
КеніяКенія:90,181
ДР КонгоДемократична Республіка Конго:60,211

Центральноафриканська РеспублікаЦентральноафриканська Республіка:4,931

Біженці Південного Судану — особи, що походять з африканської країни Південного Судану, але шукають притулку за межами своєї рідної країни. Наймолодша незалежна держава світу має недавню і неспокійну історію тривалих конфліктів і зміни клімату, а саме запустелювання. Це призвело не лише до насильства та голоду, але і до вимушеної міграції великої кількості населення, як всередині країни, так і за її межами.

Внутрішньо переміщені особи в Південному Судані[ред. | ред. код]

Принаймні 1,6 мільйона людей в Південному Судані стали внутрішньо переміщеними особами в результаті громадянської війни в Південній Судані, яка розпочалася в 2013 році. [2]

Приймаючі країни[ред. | ред. код]

Станом на червень 2016 року близько 725 тисяч південносуданських мешканців були біженцями в сусідні країни.[3]

Судан[ред. | ред. код]

Ефіопія[ред. | ред. код]

Близько 272 тисяч біженців з Південного Судану проживали в регіоні Гамбела в Ефіопії, станом на квітень 2016 року.[4] Більшість з них живуть в цих таборах біженців::[5]

  • табір Пугнідо: ~ 62,800
  • табір Тіркіді: ~ 54,750
  • табір Куле: ~ 49,410
  • табір Джеві: ~ 42,570
  • табір Літчуор: ~ 4 480

Учні старших класів Блакитного Нілу в містах Бамбасі, Танго, Шерколе та таборі для біженців Ашура повідомляють про труднощі при складанні національних екзаменів в Ефіопії.[6] У 2014 році приблизно 5500 біженців з Південного Судану проживали в Тирголі, Ефіопії.[7]

Уганда[ред. | ред. код]

На кінець березня 2016 року в Уганді було близько 100 000 південно-суданських біженців. Станом на січень 2016 року більшість із них перебували в Аджумані, Аруа, Кір'яндонго та Кампалі. У 2014 році Уганда відкрила чотири пункти прийому для південносуданських біженців. Вони розташовувалися в Кері в регіоні Кобоко, Ріно в Аруа, Дзайпі в Аджумані на кордоні Уганда-Південний Судан під Нимуле, а також в аеропорті Ентеббе.[8]

Дзайпійське поселення стало швидко перенаселеним, оскільки воно налічувало 25 000 чоловік, в той час як було призначено лише для утримання 3000 осіб.[9] У лютому 2016 року Дитячий фонд ООН повідомив, що "Транзитні центри перебувають на межі пернаселення. Транзитний центр Ньюманзі може вмістити 3000 осіб, але може бути розширеним до 5000 осіб у гіршому випадку, тоді як населений пункт Мааджи (в Аджумані) може прийняти ще 10 000 біженців."[10] Біженці в таборі поселення Кір'яндонго практикують сільське господарство.[11]

Кенія[ред. | ред. код]

У Кенії 44 000 біженців із Південного Судану прибули в період 2013-2015 років. В результаті, табір біженців в Какумі збільшився майже наполовину[12]

Прийом біженців ззовні[ред. | ред. код]

There are 272,261 registered refugees in South Sudan in 2016: 251,216 are from Sudan, 14,767 are from the DRC, 4,400 from Ethiopia and 1,878 are from the CAR. У 2016 році в Південному Судані зареєстровано 272 261 біженець: 251 216 з Судану, 14 767 з Демократичної Республіки Конго, 4 400 з Ефіопії та 1 878 з Центральноафриканської Республіки[13]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 16 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ South Sudan [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.], Internal Displacement Monitoring Center, accessed May 14, 2016
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 16 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ http://www.voanews.com/content/ethiopia-accuses-south-sudan-gunmen-killing-one-hundred-forty-people/3289278.html%7Ctitle=Ethiopia[недоступне посилання з травня 2019] Accuses South Sudan Gunmen of Killing 140
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Blue Nile students at refugee camps complain of Ethiopian syllabus | Radio Tamazuj. radiotamazuj.org. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  7. ↑ Caring for South Sudanese in Kenya, Uganda, Ethiopia [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.], Doctors without Borders, January 23, 2014
  8. ↑ Uganda grapples with influx of South Sudanese refugees. IRIN. 2 січня 2014. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 14 травня 2016.
  9. ↑ Caring for South Sudanese in Kenya, Uganda, Ethiopia. Doctors Without Borders USA. 23 січня 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 14 травня 2016.
  10. ↑ Uganda Situation Report on South Sudanese Refugees, 1 January - 7 February 2016. ReliefWeb (English) . 13 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 14 травня 2016.
  11. ↑ Uganda: South Sudanese refugees turn to agriculture for survival - Sudan Tribune: Plural news and views on Sudan. sudantribune.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 14 травня 2016.
  12. ↑ U.N. expands refugee camp in Kenya as South Sudan conflict rages. Reuters. 20 червня 2015. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 14 травня 2016.
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 16 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біженці_Південного_Судану&oldid=40359826