Білий Старець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На калмицькій мові ім'я Цаган Авга / Цаган Аав.[1] Ця статуя Цаган Аава стоїть перед Золотим храмом Будди Сак'ямуні в Елісті, Калмикія.

Цагаан Убген[fn 1] («Білий Старець»; монгольською: Цагаан өвгөн; Бурятська: Сагаан үбгэн[1]) — монгольський міфічний охоронець життя і довголіття, один із символів родючості та процвітання в буддійському пантеоні. Йому поклоняються як божеству в тому, що вчені назвали «білим шаманізмом», підрозділом того, що вчені назвали «бурятським жовтим шаманізмом», тобто традицією шаманізму, яка «включає в себе буддистські ритуали та вірування» і піддається впливу зокрема тибетського буддизмому.[2]

У деяких версіях міфології Цагаан Убген є партнером Itügen, Матері-Землі, також відомої як Етюген Еке.[1]

Синкретичне включення в буддійський пантеон[ред. | ред. код]

Сучасні монгольські та бурятські буддійські пантеони включають Цагаан Убгена, як і багато інших фігур у цих пантеонах, в результаті синкретизму з місцевим шаманізмом регіону. До приходу буддизму в Монголію і Бурятію він був божеством довголіття, багатства і родючості. Щоб пояснити його подальше вшанування в рамках буддійської практики, до існуючої міфології були додані розповіді про те, як він був навернений у буддизм і став покровителем останньої релігії, в той же час продовжуючи виконувати свої попередні, більш мирські, релігійні функції. Одна з версій цієї історії розповідає про те, як одного разу, коли Будда і його учні були на прогулянці, вони зустріли Цагаана Убгена, який настільки вразив Будду своєю мудрістю, що він (Будда) оголосив Цагаана Убгена «святим».[3] В іншій версії казки Цагаан Убген є одним із двох мисливців, іншим є Хара Убген (Хара Эбуген), які на полюванні зустрічають Міларепу в печері Міларепи. Міларепа переконує їх покинути полювання і прийняти вчення буддизму.[1]

Зовнішній вигляд та іконографія[ред. | ред. код]

Цагаана Убгена часто зображують подібно до тибетського божества Г'ялпо Пехара або китайського бога Старого Південного полюса, який, як і Цагаан Убген, є божеством-покровителем сімейного довголіття, багатства та здоров'я.[1] Його традиційна зовнішність — це лисий старий із білою бородою.[1] Він носить посох із головою дракона та книгу долі, його традиційно зображають з оленем і персиковим деревом.[1][4]

У монгольських танцях цам і тибетських чам[ред. | ред. код]

На цій картині 1880 року танцювальної трупи цам Сагаан Убген сидить попереду праворуч.

Цаган Убген має такий самий вигляд доброго лисого старого з білою бородою, як і в монгольській версії танцю «Цам». Там він з'являється разом з іншими персонажами в масках, що представляють інших синкретичних буддійських богів, таких як Бегзе, Махакала і Ґаруда, і є одним з небагатьох персонажів танцю, який вміє говорити.[5][6]

Персонаж Старшого Білого був імпортований з танцю Цам до тибетського Чам у 20-му столітті за наказом 13-го Далай-лами, який бачив сон під час свого вигнання в Монголії.[7][8] Його звуть rgan po dkar po , або просто rgan dkar , тибетською мовою, і вперше був представлений у танці Чам як частина новорічного танцю палацу Потала в монастирі Намг'ял.[9] Звідти він поширився на танець Чам в інших монастирях по всьому Тибету.[5]

У танці Чам Цагаан Убген, одягнений у все біле з табакеркою, прикріпленою до пояса, є головним героєм «Танцю тигра», який символізує перехід до нового року від старого. Він входить у танцювальну зону слабким і хитається, або його навіть носять. Після символічного вбивства тигра шляхом удару палицею по шкурі тигра його сила відновлюється.[5][4] У деяких варіаціях танцю він потім продовжує проходити серед глядачів, шукаючи грошових пожертвувань, іноді пропонуючи у відповідь нюхальний табак із своєї пляшки.[5][6] В інших варіаціях він починає вживати алкоголь і продовжує танцювати, поки не стане занадто п'яним, щоб танцювати.[4]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Various alternative transliterations of the name into the English alphabet exist including Tsagaan Uvgun, Tsagaan Övgön (as used in (Blunden, 2008)), Tsagaan Ebugen (as used in (Wilkinson, 2009)), and Cagan Öbö (as used in (de Nebesky-Wojkowitz, 1976)).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Мелетинский, 1998, с. 602.
  2. ↑ Shimamura, 2004, с. 649, 650..
  3. ↑ Zhukovskaia, 2009, с. 194–195.
  4. ↑ а б в Wilkinson, 2009, с. 173.
  5. ↑ а б в г de Nebesky-Wojkowitz, 1976, с. 84.
  6. ↑ а б Kohn, 2001, с. 226.
  7. ↑ de Nebesky-Wojkowitz, 1976, с. 44.
  8. ↑ Kohn, 2001, с. 315.
  9. ↑ de Nebesky-Wojkowitz, 1976, с. 44,84.

Література[ред. | ред. код]

  • Неманова, Элеонора Аллековна (2004). Семантика образа Белого старца в традиционной культуре монгольских народов.
  • Heissig, Walther (1976). Eine Anrufung des «Weissen Alten» in der Staatbibliothek Preußischer Kulturbesitz Berlin. Walfang Voigt LXV diem natalem celebranti (German) . Wiesbaden.
  • Mostaert, Antoine (1957). Note sur le culte du Vieillard blanc chez les Ordos. Studia Altaica. Wiesbaden.
  • Цаган-эбугэн'у судур орошиба (Sutra on the Elder White) (Russian) . Библиотека Максима Мошкова.
  • Цаган Аав (Белый Старец). Администрация города Элиста официальный сайт (Russian) . 29 червня 2010.
  • Бакаевар, Эльза Петровна (2003). Добуддийские верования калмыков. АПП «Джангар». ст. 97.
  • Hummel, Siegbert (December 1962). Pe-Har. East and West. Istituto Italiano per l'Africa e l'Oriente (IsIAO). 13 (4): 313—316. JSTOR 29754618.
  • Hesse, Klaus (1987). On the History of Mongolian Shamanism in Anthropological Perspective. Anthropos. 82 (4/6): 403—413. JSTOR 40463470.
  • Hesse, Klaus (February 1986). A Note on the Transformation of White, Black and Yellow Shamanism in the History of the Mongols. Studies in History. 2: 17—30. doi:10.1177/025764308600200102.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білий_Старець&oldid=39555631