Білий лебідь (в'язниця)
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| Географічні координати | 59°40′ пн. ш. 56°42′ сх. д. / 59.667° пн. ш. 56.700° сх. д.Координати: 59°40′ пн. ш. 56°42′ сх. д. / 59.667° пн. ш. 56.700° сх. д. |
|---|---|
| Дата відкриття | 1938 |
| Керуюча організація | Федеральна служба виконання покарань |
| Країна |
 Росія |
| Регіон | Солікамськ |
Федеральна державна установа — виправна колонія з особливими умовами господарської діяльності № 2 Головного управління Федеральної служби виконання покарань Росії по Пермському краю, в народі Білий лебідь (рос. Белый лебедь) — в'язниця в Солікамську Пермського краю Росії.[1][2] Це одна з семи в'язниць суворого режиму супермаксимального режиму, які експлуатуються Федеральною службою виконання покарань для засуджених до довічного позбавлення волі в Росії.
Історія[ред. | ред. код]
Білий лебідь був заснований у 1938 році як табірний пункт виправної колонії для утримання політичних в'язнів, зокрема священиків, але з часом її використовували також для звичайних злочинців.[1] У 1955 році спеціальною постановою ЦК КПРС колонія була змінена на виправлення так званих «злодіїв у законі», а головним завданням колонії стала повна ізоляція і закриття від спілкування ув'язнених із зовнішнім світом. Радянська влада почала комплектувати «Білий лебідь» одними з найкваліфікованіших офіцерів тюремних наглядачів країни для контролю над «злодіями в законі», щоб мати можливість протистояти хабарам і залякуванням.[3]
У 1996 році на смертну кару в Росії було введено мораторій як умову вступу до Ради Європи, а новий кримінальний кодекс увів довічне ув'язнення. У 1999 році «Білий лебідь» був перепрофільований для розміщення тяжких злочинців, які відбувають довічне ув'язнення, і, на відміну від попередніх ув'язнених, не очікувалося, що вони коли-небудь залишатимуть установу. У в'язниці перебуває приблизно 300 ув'язнених, що складає одну третину максимальної місткості. Вони утримуються в камерах на одну, дві та три людини. На всі камери є досьє з фотографіями, статтями та короткою «біографією» затриманих. «Білий лебідь» стала першою в'язницею в Росії, де на місці працює професійний психолог, і адміністрація, вивчивши ув'язнених, розміщує їх за психологічною сумісністю, щоб уникнути конфліктів. Умови в'язниці нібито відповідають вимогам міжнародних стандартів, є бібліотека, матеріали для листування, щотижневий душ, щоденна годинна прогулянка. За весь час існування Білого лебедя не було жодної підтвердженої втечі.[3]
Походження імені Білий лебідь[ред. | ред. код]
Походження прізвиська в'язниці невідоме, за однією з теорій — через яскраво-білі кольори стін будівлі в'язниці, а за іншою — через те, що ув'язнені переміщувалися по в'язниці, нахиляючись вперед (майже на 90 градусів) із закинутими руками за спину, виглядаючи як лебідь . В'язниця також відома під дещо більш офіційною назвою ВК-240/2.
Відомі в'язні[ред. | ред. код]
- Салман Радуєв — воєначальник чеченських сепаратистів, загинув у Білому Лебеді за загадкових обставин у 2002 році[4][5].
- Юрій Шутов — колишній депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга і колишній помічник Анатолія Собчака, автор книг «Серце Собчака» (про Анатолія Собчака)[6] і «Хрещений батько Пітерських» (про Володимира Путіна).[7] У лютому 2006 року Шутов був засуджений до довічного ув'язнення за низку вбивств, замахів на вбивство та викрадень людей.[8] Російські автори Юрій Фельштинський та Володимир Прибиловський наполягають, що звинувачення проти Шутова сфабриковані.[9]
- Алі Тазієв[en] — ватажок інгуських бойовиків.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ВК-240/2. "Белый Лебедь". The Union of Prisoners.
- ↑ ФКУ ИК-2 ОИК-2 ОУХД ГУФСИН России по Пермскому краю. Official Site Russian Federal Penitentiary Service in the Perm Krai.
- ↑ а б Учреждения ГУФСИН России по Пермскому краю.
- ↑ Chechen warlord dies in Russian jail.
- ↑ Chechen warlord dies in jail, BBC News, 15 December 2002
- ↑ Shutov, Yury (1991). Собчачье сердце, или Записки помощника ходившего во власть. Moscow: Eksmo. ISBN 5-9265-0172-5.
- ↑ Shutov, Yuri (2011). Крестный отец "питерских". Moscow: Algorithm. ISBN 978-5-4320-0022-4. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2023.
- ↑ Юрий Титович Шутов.
- ↑ Yuri Felshtinsky and Vladimir Pribylovsky The Age of Assassins. The Rise and Rise of Vladimir Putin, Gibson Square Books, London, 2008, ISBN 1-906142-07-6, pages 273—277.
Посилання[ред. | ред. код]
- Солікамська в'язниця Білий лебідь
- Чорна таємниця «Білого лебедя»
- Фотоальбом ІК -1 Солікамськ
- «Білий лебідь» — одна з п'яти російських колоній особливого режиму, де утримуються вбивці, ґвалтівники, маніяки і терористи"
- Довічна в'язниця — по-російськи
- Колонія особливого режиму ІК-2 «Білий лебідь», Солікамськ від Російського тюремного порталу (відео)