Білявський Денис Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білявський Денис Георгійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Загальна інформація
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування
95-оаембр.svg
 95 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дени́с Гео́ргійович Біля́вський — старший солдат Збройних сил України.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Поранений в бою 13-го травня на околиці села Октябрського Слов'янського району Донецької області, де військова колона з двох БТРів та трьох вантажівок ГАЗ-66 потрапила у засідку терористів. В бою, який тривав близько години, загинули 6 військовослужбовців — капітан Вадим Заброцький, старший лейтенант Віталій Дульчик, сержант Олег Славіцький, молодший сержант Віталій Рудий, старший солдат Олександр Якимов, молодший сержант Сергій Хрущ. 8 отримали поранення різних ступенів тяжкості, серед них — молодші сержанти Тарас Ткаліч та Ярослав Голяченко, капітан Володимир Бехтер, який їхав у другому БТРі з кінця колони.[1]. Навідник Денис Белявський, не зважаючи на поранену руку, випустив по нападниках близько сотні куль з великокаліберного кулемету[2]. Після «зачистки» території з'ясувалося, що терористи атакували військовослужбовців з підствольних гранатометів та стрілецької зброї. На місці засідки виявлено заздалегідь обладнані позиції, контейнери від гранатометів РПГ-22, РПГ-26 та гільзи від снайперських гвинтівок. Переміщувалися бойовики кількома мікроавтобусами та легковим авто[3][4].

Кілька терористів під час бою також зазнали поранень, про що свідчать сліди крові та рештки бронежилетів. За даними Міноборони України, нападники втратили щонайменше 5 бійців: один загинув, 4 важко поранені та перебувають у першій міській лікарні у Слов'янську[5].

Станом на середину травня 2014 лікується у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону.

Нагороди[ред. | ред. код]

15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]