Білявський Денис Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білявський Денис Георгійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дени́с Гео́ргійович Біля́вський — старший солдат Збройних сил України.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Поранений в бою 13-го травня на околиці села Октябрського Слов'янського району Донецької області, де військова колона з двох БТРів та трьох вантажівок ГАЗ-66 потрапила у засідку терористів. В бою, який тривав близько години, загинули 6 військовослужбовців — капітан Вадим Заброцький, старший лейтенант Віталій Дульчик, сержант Олег Славіцький, молодший сержант Віталій Рудий, старший солдат Олександр Якимов, молодший сержант Сергій Хрущ. 8 отримали поранення різних ступенів тяжкості, серед них — молодші сержанти Тарас Ткаліч та Ярослав Голяченко, капітан Володимир Бехтер, який їхав у другому БТРі з кінця колони.[1]. Навідник Денис Белявський, не зважаючи на поранену руку, випустив по нападниках близько сотні куль з великокаліберного кулемету[2]. Після «зачистки» території з'ясувалося, що терористи атакували військовослужбовців з підствольних гранатометів та стрілецької зброї. На місці засідки виявлено заздалегідь обладнані позиції, контейнери від гранатометів РПГ-22, РПГ-26 та гільзи від снайперських гвинтівок. Переміщувалися бойовики кількома мікроавтобусами та легковим авто[3][4].

Кілька терористів під час бою також зазнали поранень, про що свідчать сліди крові та рештки бронежилетів. За даними Міноборони України, нападники втратили щонайменше 5 бійців: один загинув, 4 важко поранені та перебувають у першій міській лікарні у Слов'янську[5].

Станом на середину травня 2014 лікується у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону.

Нагороди[ред. | ред. код]

15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Генштаб: поранених під Краматорськом добивали снайпери. Українська служба Бі-бі-сі. 14 травня 2014. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 18 грудня 2014.
  2. Бій під Октябрським // «Народна Армія», випуск за 12-17 травня 2014, с.2 (PDF) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  3. На місці засідки терористів під Краматорськом виявлено заздалегідь обладнані позиції, контейнери від гранатометів «Муха», гільзи від снайперських гвинтівок. Міністерство Оборони України. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 18 грудня 2014.
  4. У Міноборони розповіли про бій під Краматорськом. Укрінформ. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 18 грудня 2014.
  5. Бій під Краматорськом: Міноборони розповіло про втрати терористів. Українська Правда. 14 травня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 грудня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]