Бронежилет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Частини бронежилета

Бронежиле́т — елемент захисного одягу, що поглинає енергію зіткнення зі снарядом від вогнепальної зброї, шрапнеллю, осколками від вибухів. Складається з матеріалів, що руйнують кулю і розсіюють її енергію, наприклад, кевлара і металевих або керамічних пластин. Основу м'яких жилетів складають високомодульні арамідні тканини з багатьох шарів міцних синтетичних волокон.

М'які жилети звичайно використовують працівники правоохоронних органів і приватних служб охорони, а твердо-пластинчасті армовані жилети — переважно солдати в арміях різних держав.

Історія[ред.ред. код]

Кіраса

З появою та розвитком ручної вогнепальної зброї захисні обладунки втрачають свою роль. Лицарські обладунки, поступаються місцем легким панцирам, наколінникам та наручам, які захищали лише груди і спину і частини кінцівок. З часом наколінники та наручі зникають, а нагрудники починають виготовлятися з міцної шкіри й тканин. Такі види обладунків не могли захистити від кулі з близької відстані, але залишадися у використанні у зв'язку з широким використанням холодної зброї. В деяких родах військ обладунки залишалися до середини XIX століття. Найдовше обладунки у вигляді кіраси протрималися на озброєнні кірасирів — важкої кавалерії.

Випробування бронежилету, 1901 рік.

З середини XIX століття до Першої світової війни вояки не використовували жодних засобів захисту. Через появу кулеметів виникла необхідність якимось чином захистити піхотинця від згубного вогню. Спочатку вирішили повернутися до кіраси. Німці для штурмових частин сконструювали кірасоподібний сталевий нагрудник, який захищав груди, живіт та шию піхотинця від шальних куль та осколків. Однак він був занадто важким, сковував рухи піхотинця і не захищав від гвинтівкових куль.

Для ефективного захисту у бронежилетах використовували елементи з високоміцної сталі, які були дуже важкими. Просте нарощення бронеелементів підвищувало масу всієї системи, тому лише деякі роди військ використовували такі бронежилети (наприклад, американські льотчики-бомбардувальники). Занадто тонкі пластини не забезпечували надійного захисту.

Новий інтерес до бронежилетів виник у середині XX століття в зв'язку з новими винаходами високоякісних та легких сортів сталі, застосуванням нових видів металів та неметалічних матеріалів. Справжньою революцією став винахід кевлару. Також суттєвий внеском стало вдосконалення бронеелементів із застосуванням алюмінію. Використовують комбінацію металевих, керамічних та тканинних елементів.

Наука досі не спромоглася винайти броню, яка б надійно захищала від усіх типів куль. Відповідно до різних фізичних властивостей броні бронежилети можуть витримувати влучання одних і не витримувати зовсім інших куль в силу їх різноманітних характеристик (початкової швидкості, зупиняючої та заброньової дії тощо)[1].

Класи захисту[ред.ред. код]

В Україні класи бронежилетів визначають згідно з ДСТУ В 4103-2002 (Засоби індивідуального захисту, бронежилети, Загальні технічні умови), який було прийнято в 2002 р. Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а розроблено Інститутом проблем матеріалознавства Національної Академії Наук України. Дане ДСТУ відрізняється від прийнятого в Росії ГОСТу Р 50744-95, у зв'язку з чим є невідповідність наших класів і російських.[2]

Бронежилети згідно з конструктивним виконанням умовно поділяють на три типи:

  • ТИП А — м'які (гнучки) бронежилети з захисною структурою на основі спеціальних тканин.
  • ТИП Б — напівжорсткі бронежилети диференційного класу захисту з базовою захисною структурою на основі спеціальних тканин та додатковими жорсткими захисними елементами. 
  • ТИП В — жорсткі (або напівжорсткі) бронежилети із захисною структурою на основі жорстких захисних та амортизувальних елементів.[2]

Бронежилети за стійкістю до дії засобів ураження поділяють на дев'ять класів. Характеристики класів наведенні в таблиці.[2]

Клас захисту  зброя  Характеристика уражаючого елемента — кулі
 Калібр, тип  опис  Маса кулі, г.  Швидкість кулі, м/с
1  Пістолет ПМ 9-мм куля пістолетного патрону 57-Н-181 с   У сталевій оболонці зі сталевим осереддям 5,9 315±10
1-А Пістолет АПС  9-мм куля пістолетного патрону 57-Н-181 с   У сталевій оболонці зі сталевим осереддям 5,9 330±10
2 Пістолет ТТ  7,62-мм куля пістолетного патрону 57-Н-134 с  У сталевій оболонці зі сталевим осереддям 5,5 430±15
2-А  Мисливська гладкоствольна зброя  Куля Бренеке мисливського патрону 12-го калібру Свинцева без оболонки  35 400±15
3 Автомат АК-74 Куля 5,45-мм патрон 7Н6  У сталевій оболонці зі сталевим осереддям 7,9 910±15
Автомат АКМ  Куля 7,62-мм патрону зразка 1943 р. 57-Н-231  У сталевій оболонці зі сталевим осереддям 3,4 730±15
   Автомат АК-74  куля 5,45-мм патрон 7Н10с У сталевій оболонці зі сталевим термозміцненим осереддям 3,6 910±15
4  Гвинтівка СВД   7,62-мм гвинтівного патрону  57-Н-323с  У сталевій оболонці зі сталевим осереддям 9,6 850±15
5 Автомат АКМ  Куля БЗ(бронебійно запалювальна) 7,62-мм автоматного патрону У сталевій оболонці зі сталевим термозміцненим осереддям 7,4 745±15
6  Гвинтівка СВД  Куля Б-32 7,62-мм гвинтівкового патрону У сталевій оболонці зі сталевим термозміцненим осереддям 9,6 850±15
Спеціальний Холодна зброя Кинджал, ніж ніж Згідно ДСТУ В 4104 Енергія  удару — 40 Дж

Площа бронежилета

Найпоширеніші групи бронежилетів за площею захисту[3]:

  • 18 дм²
  • 25-20 дм²
  • 28-42 дм²

Маса бронежилета[ред.ред. код]

Загальна маса бронежилета залежить від площі захисту і від матеріалу, з якого виготовлена кулезахисна пластина. Маса є головним параметром, що визначає час безперервного носіння бронежилета[3].

Маса (кг) Час носіння (год)
до 3 понад 24
до 7 12
до 9 9
до 12 5
до 16 2
до 23 1

Розмір[ред.ред. код]

Розмір Обхват грудей (см) Ріст (см)
L 96-104 до 176
XL 104-112 176-182
XXL 112-120 понад 182[3]

Матеріали для виготовлення[ред.ред. код]

Метали[ред.ред. код]

Серед металів використовують сталь і титан. Броньові пластини зі сталі й титану використовують у бронежилетах 4-5 класів захисту. Вони вирізняються високою стійкістю і можуть витримувати багатократні влучання. Виробництво бронежилетів зі сталевими елементами відносно дешеве, проте вони доводять масу бронежилета до 8-10 кг і не рятують від заперешкодної дії кулі (навіть якщо бронежилет не пробито, куля однаково завдає надпотужний удар по людському тілу), тому бронежилет з металевими пластинами рідко коли може врятувати від пострілу дробовою рушницею.

Тканини[ред.ред. код]

У 60-х роках було винайдено спеціалізовані балістичні тканини (кевлар, певні сорти поліетилену). Вони вирізняються міцною молекулярною структурою. На відміну від металевих бронеелементів кілька шарів балістичної тканини ефективно нейтралізують заброньову дію кулі. Тканинні бронежилети мають масу 3-4 кілограми. Проте межа тканинних бронежилетів — 1-3 клас. Балістичні тканини не витримають кулі штурмових гвинтівок. Тканинні бронежилети досить дорогі у виробництві.

Керамічні матеріали[ред.ред. код]

Керамічна броня є дуже міцною. Вона трохи легша від металевої, але важча за тканинні бронеелементи. Вона має один принциповий недолік — низьку живучість. Після двох-трьох влучень кераміка розлітається на друзки й практично не забезпечує захисту. Керамічні бронелементи є дуже дорогими у виробництві.

Додаткові заходи покращення бронежилету[ред.ред. код]

Найрозповсюдженіший захід покращення бронежилету — застосування модульних конструкцій бронежилетів.

Суть:

  • виготовляється бронежилет 1 або 2 класу захисту (наприклад, тканинний)
  • він оснащується кишеньками з балістичної тканини
  • у кишеньки вставляються сталеві або керамічні бронепластини, що закривають найбільш важливі внутрішні органи людини (серце, печінку тощо)

Ще одним заходом є поєднання бронежилету з іншими елементами спорядження. Подібні бронежилети оснащують стандартним набором кишень та підсумків для перенесення боєприпасів та різноманітного спорядження. Якщо куля влучить, наприклад, у підсумок з набоями, вона деформується та втрачає початкову швидкість та частину своєї енергії на подолання перешкоди. Таким чином бронежилету легше її зупинити.

Використання в країнах світу[ред.ред. код]

США[ред.ред. код]

Військовослужбовці з 75-го полку рейнджерів.

На озброєнні військ сухопутного призначення Збройних сил США є бронежилет PASGT-V, який не включає до свого складу титанові пластини. Він повністю тканинний. Його завдання полягає в захисті людини від осколків снарядів, забійних елементів, каменів, шрапнелі.

Система бронезахисту особового складу сухопутних військ включає в себе:

  • бронежилет PASGT-V
  • шолом PASGT-H
  • легкий бронежилет ISAPO

Цей набір призначено для кожного військовослужбовця армії США. Спеціально для солдатів 75-го полку рейнджерів поставляють бронекомплект РБА, який складається з таких елементів:

  • шолом PASGT-H
  • жилет гнучкого типу Flexible Vest
  • пластина з кераміки змінного типу

Цей комплект має ті ж захисні властивості, що й PASGT. Проте керамічні пластини, які вставлені в грудну кишеню бронежилета РБА, забезпечують захист військовослужбовця тільки спереду. Бронежилет PASGT-V оберігає верхню частину тулуба людини спереду і ззаду. Такий бронеодяг виглядає, як звичайний жилет, що має стоячий комір. Покриття виготовлено з нейлонової тканини, що відштовхує вологу. Внутрішня поверхня бронежилету оливкового відтінку, ззовні він має забарвлення по типу «лісиста місцевість». Бронежилет з точки зору балістичної наповненості складається з 13 шарів і тканини Арамід водовідштовхувальної властивості[4].

Україна[ред.ред. код]

Український солдат в Іраці.

Українські прикордонники використовують бронежилети другого класу, які захищають від куль з пістолета Макарова на дальній та близькій відстані, а також від удару ножем. Ці бронежилети знаходяться і в райвідділах міліції. Спецпідрозділи «Омега» чи «Альфа» використовують захисне спорядження не нижче четвертого класу. Збройні Сили України мають бронежилети «Корсар», які виробляє українське підприємство «Темп-3000». Вони захищають від кулі з автомата Калашникова двох калібрів: 7.62 мм і 5.45 мм. Крім того, волонтери оснащують армію бронежилетами й інших українських виробників, які тестують за участі правоохоронних органів. Зокрема в Чернівцях бронежилети 4 та 5 класу захисту підприємств Січ та АМС показали відмінні результати[5][6]. Українські військові в зоні антитерористичної операції мають не лише українські бронежилети. Наприклад, 51-ша Волинська бригада чи 80-та Львівська аеромобільна бригада отримували бронежилети, які волонтери купували на вторинному ринку[7].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Для випробовування бронежилетів в армії Великої Британії їх одягали на свиней, яких потім підривали. За останні три роки через подібні експерименти загинуло 115 тварин. 23 з 27 партнерів Великобританії в НАТО використовують при подібних випробовуваннях манекени[8].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Защита и безопасность. — 2000. — Том 15, № 4. — С. 34-37. (рос.)