Бісмутин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бісмутин
Bismuthinite.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2]
Хімічна формула Bi₂S₃
Клас мінералу прості сульфіди
Nickel-Strunz 10 2.DB.05[3]
Ідентифікація
Колір олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами
Сингонія ромбічна
Твердість за шкалою Мооса 3,5
Блиск металічний
Питома вага 6,8

Бісмути́нмінерал класу сульфідів, підкласу простих сульфідів, сірчистий бісмут.

Склад і властивості[ред. | ред. код]

Склад Bi2S3.

Непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском.

Вміст Bi до 81%. Часто присутні домішки Pb (до 5%), Cu (до 3,2%), іноді Sb (до 2,4%), Se (до 8,8% в селенобісмутині). Сингонія ромбічна.

Колір від олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами. Блиск металічний. Ріжеться ножем. Спайність довершена в одному напрямі. Твердість 3,5. Густина 6,8. Б. - напівпровідник n-типу. Питомий електричний опір становить в середньому 5,7х102 Ом м.

Б. — гідротермальний мінерал; зустрічається в жильних олов'яно-вольфрамових родовищах і ґрейзенах, в скарнах, в арсено-вісмутових, мідно-вісмутових, золото-вісмутових родовищах, іноді в пегматитах.

Характерний для олов'яних родовищ Болівії і олов'яно-свинцево-цинкових родовищ Японії.

Бісмутин — головний мінерал бісмутових руд, але великі скупчення бісмутину зустрічаються рідко.

Осн. метод збагачення - флотація.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  • Beudant F. S. Traité Élémentaire de Minéralogie — 2 — Paris: 1832.
  • MinDat