Вандер Йоханнес де Гааз

Вандер Йоханнес де Гааз
нід. Wander Johannes de Haas
Народився	2 березня 1878(1878-03-02)[…] Лейден, Південна Голландія, Нідерланди або Ліссе, Південна Голландія, Нідерланди
Помер	26 квітня 1960(1960-04-26)[…] (82 роки) або 25 квітня 1960(1960-04-25) (82 роки) Білтговен, Де-Білт, Утрехт, Нідерланди
Місце проживання	Нідерланди
Країна	Нідерланди
Діяльність	куратор, фізик, викладач університету, математик
Alma mater	Лейденський університет
Галузь	фізика
Заклад	Делфтський технічний університет Лейденський університет Гронінгенський університет
Науковий керівник	Гейке Камерлінг-Оннес
Аспіранти, докторанти	Корнеліс Якобус Гортерd Gerardus J. Sizood Pieter van der Leedend Bram van Heeld Frits Karel du Préd Joost van den Handeld Hermanna Catharina Offerhausd
Членство	Нідерландська королівська академія наук
У шлюбі з	Geertruida de Haas-Lorentzd
Нагороди	Медаль Румфорда (1934)
Вандер Йоханнес де Гааз у Вікісховищі

Вандер Йоханнес де Гааз (Хаас, Хааз) (нід. Wander Johannes de Haas) (нар. 2 березня 1878(18780302), Ліссе поблизу Лейдена, Нідерланди — пом. 26 квітня 1960, Білтховен) — голландський фізик та математик, відомий відкриттям декількох важливих магнітних явищ. Очолював кріогенну лабораторію імені Г. Камерлінг-Оннеса. Дійсний член Нідерландської академії наук (1922).

Біографія

Де Гааз на Сольвеєвському конгресі 1930 року, крайній праворуч серед тих, що сидять (п'ятий праворуч — Ейнштейн).

Народився у сім'ї викладача. Закінчив середню школу в Мідделбурзі (1895), він спочатку став вивчати право, але незабаром вирішив вчитися на фізика і в 1900 вступив до Лейденського університету. Серед його вчителів був знаменитий фізик-експериментатор Гейке Камерлінг-Оннес, під керівництвом якого він захистив дисертацію в 1912 році.

У 1910 році де Гааз одружився зі старшою донькою Лоренца, у них народилися двоє синів і дві дочки.

З 1917 по 1922 — професор Вищої технічної школи в Делфті, пізніше 2 роки працював в Гронінгенському університеті. З 1924 по 1948 рік — професор Лейденського університету та директор кріогенної лабораторії імені Г. Камерлінг-Оннеса.

Наукова діяльність

Основні праці — з фізики низьких температур та надпровідності. Де Гааз першим зумів отримати рекордно низьку температуру 0,0002 К. За ці дослідження в 1934 був нагороджений медаллю Румфорда.

У 1915 році спільно з А. Ейнштейном експериментально виявив ефект Ейнштейна-де Гааза: тіло при намагнічуванні навколо деякої осі набуває щодо цієї осі обертальний момент, пропорційний намагніченості. У 1930 році разом з Л. В. Шубниковим відкрив ефект Шубникова — де Гааза: при низьких температурах електричний опір вісмуту залежить від зворотної величини магнітного поля. В 1931 де Гааз і П. ван Альфен (van Alphen) відкрили осциляторну залежність магнітної сприйнятливості металів від напруженості зворотнього магнітного поля (ефект де Гааза — ван Альфена).

Див. також

• Ефект Ейнштейна - де Гааза.
• Осциляції Шубникова — де Гааза.
• Ефект де Гааза — ван Альфена.

Література

• Кудрявцев П. С. Курс истории физики. — М.: Просвещение, 1974.
• Храмов Ю. А. Гааз (Хааз) Вандер Иоханес де (Wander Johannes de Haas) // Физики : Биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 70. — 400 с. — 200 000 екз.

Посилання

• Albert van Helden. Вандер Йоганнес де Гааз 1878—1960 [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (Цифрова бібліотека Королівської Нідерландської академії мистецтв і наук [1]). Originally published in: K. van Berkel, A. van Helden and L. Palm, ed., A History of Science in Netherlands, Survey, Themes and Reference, pp. 454—456 (Leiden, Brill, 1999).(англ.)
• Wander Johannes de Haas, 1878—1960 [Архівовано 23 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)