Біляк Василь Андрійович
Біляк Василь Андрійович | |
---|---|
Народився |
2 листопада 1924 Опішня, Зіньківський район, Полтавська область |
Помер |
19 квітня 1995 (70 років) Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, Україна |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | скульптор, кераміст |
Заклад | Завод «Художній керамік» |
Членство | Спілка радянських художників України |
Василь Андрійович Біля́к (2 листопада 1924, Опішня — 19 квітня 1995, Опішня) — український майстер народної керамічної скульптури; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 2 листопада 1924 року у містечку Опішні (нині селище Полтавського району Полтавської області, Україна). У 1940—1941 роках навчався в Опішнянській керамічній школі. Під час німецько-радянської війни був вивезений до Німеччини, перебував у концтаборах.
Протягом 1951—1964 років працював в опішнянській артілі (з 1960 року — завод) «Художній керамік». Мешкав в Опішні в будинку на вулиці Лисенка, № 20[1]. Помер в Опішні 19 квітня 1995 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Створював куманці і фігурні посудини у вигляді «коней», «баранів», «цапів» тощо. Брав участь у всеукраїнських і міжнародних виставках.
Окремі роботи майстра зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України у Києві, Полтавському художньому музеї, Полтавському краєзнавчому музеї, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Біляк Василь Андрійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 553.
Література[ред. | ред. код]
- О. О. Клименко. Біляк Василь Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.