Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний музей-заповідник українського гончарства
Портал:Музеї
Opishna1.JPG
Тип музей
Розташування
Адреса Полтавская область, пгт. Опошня , ул. Партизанская, д. 102
Засновано 11 березня 1986 рік
Фонд понад 50 тис. од.[1]
Директор Пошивайло Олесь Миколайович
Сайт Офіційний сайт

Національний музей-заповідник українського гончарства[2] — науково-дослідний і культурно-освітній заклад, метою якого є збереження й популяризація гончарської спадщини України

Історія[ред. | ред. код]

11 березня 1986 року в Опішному, за дорученням Ради Міністрів України, засновано Музей гончарства. Через три роки (03.11.1989) прийнято урядову постанову про формування на його базі Державного музею-заповідника українського гончарства – етномистецтвознавчого науково-дослідницького і культурно-освітнього закладу, національної гончарської скарбниці України. 2001 року Музею-заповіднику надано статус національного. З 2016 року – член Національного комітету міжнародної Ради музеїв «ІСОМ». Нині заклад постає Всеукраїнським центром дослідження, збереження й популяризації гончарської спадщини України.

Музей-заповідник володіє найбільшою в Україні колекцією творів народних майстрів-гончарів та художників-керамістів (близько 55000). У ній представлено творчі досягнення мистців усіх історико-етнографічних регіонів України, провідних національних шкіл художньої кераміки. Не мають аналогів у країні та за її межами й музейна Національна галерея монументальної та садово-паркової глиняної скульптури, Галерея символічних панно провідних художників-керамістів і гончарів України та інших країн.

Діяльність[ред. | ред. код]

Opishna14.JPG
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Музей гончарства в Опішному з висоти пташиного польоту на YouTube

Діяльність Музею-заповідника спрямована на збирання польових матеріалів, формування колекцій, наукове вивчення та популяризацію українського гончарства.

Нині це – багатоструктурний науково-просвітницький центр, у складі якого функціонують: Національний архів українського гончарства, Гончарська Книгозбірня України, Аудіовізуальна студія українського гончарства, видавництво «Українське Народознавство», Меморіальний музей-садиба славетної гончарки Олександри Селюченко, Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів, Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, Музей мистецької родини Кричевських, Центр популяризації гончарської спадщини України.

В Опішному сформувався чисельний науковий колектив (12 кандидатів та 2 доктори наук), інтелектуальний потенціал якого в сфері дослідження гончарства не має рівних в Україні. Музей-заповідник підтримує творчі й наукові зв’язки з найбільшими керамічними музеями США, Франції, Великої Британії, Іспанії, Португалії, Нідерландів, Німеччини, Бельгії, Італії, Швейцарії та інших країн, Міжнародною академією кераміки в Женеві, Європейським центром світової кераміки в Гертогенбоші тощо. Він виступив ініціатором створення Міжнародної асоціації музеїв кераміки.

Національний музей-заповідник українського гончарства є організатором національних симпозіумів гончарства, інтерсимпозіумів кераміки, міжнародних гончарських фестивалів, національних конкурсів художньої кераміки, всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій з проблематики гончарства, кераміки. 2017 року вперше в нашій державі Музей-заповідник започаткував проведення Українського БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського – національної мистецької події в галузі художньої кераміки, яка надалі відбуватиметься що два роки в статусі міжнародного.

Музей гончарства в Опішному – це єдиний у світовій науковій практиці музейний заклад, у структурі якого було створено:

– загальноосвітній мистецький навчальний заклад – Колегіум мистецтв у Опішному (1997). 2004 року він набув прав юридичної особи і статусу Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» з підпорядкуванням Міністерству культури України.

– академічну науково-дослідну установу – Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України. За короткий проміжок часу він став провідним у галузі керамології, ствердивши пріоритетні позиції України в розвитку цієї новітньої наукової дисципліни. З вересня 2002 року установа набула прав юридичної особи з підпорядкуванням Національній академії наук України.

Структура[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Експонати Національної галереї української монументальної скульптури:

Opishna5.JPG Opishna2.JPG Opishna4.JPG Opishna12.JPG Opishna13.JPG
Opishna3.JPG Opishna6.JPG Opishna7.JPG
Opishna8.JPG Opishna9.JPG Opishna10.JPG Opishna11.JPG

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок тревал не вказаний текст
  2. Указ Президента України «Про надання Державному музею-заповіднику українського гончарства статусу національного»

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Підрозділи музею

Соціальні мережі