Василюк Денис Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василюк.
Денис Василюк
Василюк Денис Олександрович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 1993(1993)
м. Джанкой АР Крим
Смерть 17 травня 2024(2024-05-17)
(збиття літака)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Формування
 831 БрТА
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»

Дени́с Олекса́ндрович Василю́к (нар. 1993, Миргород — пом. 17 травня 2024) — підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, пілот 831-ї бригади тактичної авіації. Повний кавалер ордена «За мужність»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1993 році в м. Джанкой, АР Крим.

Пілот винищувальної авіації Повітряних Сил ЗС України, начальник штабу — перший заступник командира авіаційної ескадрильї. Був справжнім професіоналом своєї справи. Від початку повномасштабного вторгнення московитів в Україну здійснив десятки бойових вильотів[2].

Загинув 17 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на фронті[3][4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» I ступеня (4 грудня 2023) — за самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку[5];
  • орден «За мужність» II ступеня (13 квітня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язкуі[6];
  • орден «За мужність» III ступеня (12 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7];
  • медаль «За військову службу Україні» (17 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Пільщиков Андрій Борисович

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Під час виконання бойового завдання загинув пілот Денис Василюк. ГЛАВКОМ (укр.). 18 травня 2024. Процитовано 18 травня 2024.
  2. ↑ Безстрашний та незламний. 18.05.2024
  3. ↑ Безстрашний і незламний: на фронті загинув льотчик Денис Василюк. 18.05.2024, 18:57
  4. ↑ Скотнікова, Ольга (18 травня 2024). Загинув начальник штабу — перший заступник командира авіаційної ескадрильї підполковник Денис Василюк (укр.).
  5. ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2023 року № 798/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ↑ Указ Президента України від 13 квітня 2023 року № 220/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ Указ Президента України від 12 липня 2022 року № 493/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ Указ Президента України від 17 червня 2022 року № 418/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Василюк_Денис_Олександрович&oldid=42647222