Ватметр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ватметр
Зображення
Виміряє active powerd
Пов'язане зображення
CMNS: Ватметр у Вікісховищі
Ватметр

Ватме́тр (англ. wattmeter, нім. Wattmeter) — прилад для вимірювання електричної енергії, активної потужності електричного струму, електромагнітної енергії, потужності звукової частоти, тощо.

Класичний ватметр має чотири контакти, двома з яких його вмикають в електричне коло послідовно з тією ділянкою кола, споживану потужність якої вимірюють, і двома паралельно до неї. Таким чином вимірюються два основних параметри з яких складається потужність: .

Ватметри створюють, як правило, на основі електродинамічних механізмів.

Ватметр для вимірювання радіочастот має діод всередині на якому на обумовлених частотах вимірюється тепло наведеної радіосигналом енергії.

Класифікація та можливості[ред. | ред. код]

Виділяють три групи ватметрів:

  • низької частоти і постійного струму;
  • радіочастотні ватметри;
  • оптичні ватметри;

Сучасні цифрові ватметри дозволяють разом з вимірюванням споживаної потужності [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] будь-якої навантаження вимірювати такі параметри як:

  • напруга (V, Вольт);
  • сила струму (A, Ампер);
  • частота (Hz, Герц);
  • коефіцієнт потужності (Power Factor);
  • або cos φ (косинус фі, безрозмірна величина, тобто вимірюється чисто в цифрах).

Кожен споживач, що живиться від електричної мережі, споживає якусь потужність. Потужність характеризує в даному випадку швидкість виконання електричною мережею роботи, необхідної для функціонування того чи іншого приладу або ланцюга, яка від цієї мережі живиться. Звісно, мережа повинна бути в змозі забезпечити дану потужність і не бути при цьому перевантаженою, інакше може трапитися аварія.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]