Великий Буенос-Айрес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий Буенос-Айрес з космосу (вночі)

Великий Буенос-Айрес (ісп. Gran Buenos Aires, GBA, ісп. Área Metropolitana de Buenos Aires, AMBA) — агломерація на сході Аргентини. Включає в себе столицю Буенос-Айрес та прилеглі передмістя на території провінції Буенос-Айрес[1]. Зазвичай під Великим Буенос-Айресом розуміють саме місто та 24 округи-передмістя, рідше включають й інші прилеглі неселені пункти.

Площа[ред. | ред. код]

Площа агломерації становить близько 6 000 км², з них 200 км² — це територія Федерального округу. Також іноді до Великого Буенос-Айреса відносять і агломерацію Велика Ла-Плата із площею 1 200 км². Тому загальна площа Великого Буенос-Айреса становить 7 200 км².

Агломерація Великий Буенос-Айрес. Жовтим показано місто Буенос-Айрес, синім — 24 округа-передмістя, фіолетовим — 6 округів приміської зони, рожевим Велику Ла-Плату

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення агломерації Великий Буенос-Айрес становить 12 701 364 осіб (перепис 2010), з яких 2 891 082 осіб проживає в столиці Аргентини, 9 910 282 осіб — в приміській зоні (24 округи) та 0,79 млн осіб у Великій Ла-Платі[2].

Населення власне міста Буенос-Айрес з 1940-х років зменшується, водночас помітна тенденція зростання кількості мешканців передмість, за рахунок чого населення Великого Буенос-Айреса росте.

Динаміка населення Великого Буенос-Айреса і міста Буенос-Айреса у 1960—2010 роках

Поділ[ред. | ред. код]

Великий Буенос-Айрес умовно поділяється на:

1. Федеральний округ — місто Буенос-Айрес

2. Передмістя Буенос-Айреса. Згідно з визначенням Національного інституту статистики і переписів (INDEC) до них входять 24 округи провінції Буенос-Айрес[3], зокрема:

2.1. Повністю урбанізовані округи (14):

Округ Площа, км² Населення, осіб (2010)[4] Адміністративний центр
Авельянеда 55,2 340 985 Авельянеда
Вісенте-Лопес 34,0 270 929 Олівос
Ітусайнго 38,5 168 419 Ітусайнго
Кільмес 125,0 580 829 Кільмес
Ланус 45,0 453 500 Ланус
Ломас-де-Самора 89,0 613 192 Ломас-де-Самора
Мальвінас-Архентінас 63,8 321 833 Лос-Польворінес
Морон 52,0 319 934 Морон
Сан-Ісідро 21,0 291 608 Сан-Ісідро
Сан-Мігель 83,0 281 120 Сан-Мігель
Трес-де-Фебреро 46 343 774 Касерос
Урлінгам 35,4 176 505 Урлінгам
Хенераль-Сан-Мартін 56,0 422 830 Сан-Мартін
Хосе-Клементе-Пас 50,1 263 094 Хосе-Клементе-Пас

2.2. Частково урбанізовані округи (10), які увійшли до складу агломерації у середині ХХ ст.:

Округ Площа, км² Населення, осіб (2010)[5] Адміністративний центр
Альміранте-Браун 129,3 555 731 Адроге
Берасатегі 188,0 320 224 Берасатегі
Есейса 237,0 160 219 Есейса
Естебан-Ечеверрія 29,0 298 814 Монте-Гранде
Ла-Матанса 325,7 1 772 130 Сан-Хусто
Мерло 170,0 524 207 Мерло
Морено 186,1 462 242 Морено
Сан-Фернандо 950,0 163 462 Сан-Фернандо
Тігре 220,0 380 709 Тігре
Флоренсіо-Варела 190,0 423 992 Флоренсіо-Варела

3. Округи приміської зони агломерації (6), які ще не є фактично передмістями Буенос-Айреса, але найближчим часом можуть ними стати:

Округ Площа, км² Населення, осіб (2010)[6] Адміністративний центр
Ескобар 277,0 210 084 Белен-де-Ескобар
Маркос-Пас 470,0 53 462 Маркос-Пас
Пілар 352,0 298 191 Пілар
Пресіденте-Перон 120,7 25 415 Герніка
Сан-Вісенте 666,0 59 708 Сан-Вісенте
Хенераль-Родрігес 360,0 87 491 Хенераль-Родрігес

4. Агломерація міста Ла-Плата (3 округи), яка тісно пов'язана із сусіднім Буенос-Айресом:

Округ Площа, км² Населення, осіб (2010)[7] Адміністративний центр
Беріссо 135,0 88 123 Беріссо
Енсенада 135,0 55 629 Енсенада
Ла-Плата 926,0 649 613 Ла-Плата

Також іноді 24 приміські округи Буенос-Айреса поділяють на пояси, або кільця, в залежності від відстані до столиці:

  • Перше кільце: Авельянеда, Ланус, Ломас-де-Самора, Ла-Матанса (частково), Морон, Трес-де-Фебреро, Сан-Мартін, Вісенте-Лопес, Сан-Ісідро
  • Друге кільце: Кільмес, Берасатегі, Флоренсіо-Варела, Естебан-Ечеверріа, Есейса, Морено, Мерло, Мальвінас-Архентінас, Урлінгам, Ітусайнго, Тігре, Сан-Фернандо, Хосе-Клементе-Пас, Сан-Мігель, Ла-Матанса (частково), Альміранте-Браун
  • Третє кільце: Сан-Вісенте, Пресіденте-Перон, Маркос-Пас, Хенераль-Родрігес, Ескобар, Пілар

Інший поділ здійснюється за географічним принципом:

  • Північна Зона складається з округів Вісенте-Лопес, Сан-Ісідро, Сан-Фернандо, Тігре, Хенераль-Сан-Мартін, Сан-Мігель, Хосе-Клементе-Пас, Мальвінас-Архентінас, Пілар. Характеризується великою кількістю заможних районів, а також важливих індустріальних центрів, перш за все автомобілебудівних і фармакологічних. Прибережна зона — важливий осередок туризму. Тут також знаходиться велика кількість морських клубів. З містом Буенос-Айрес поєднується Панамериканським шосе, залізницями ім. Мітре і ім. Бельграно.
  • Західна Зона складається з округів Ла-Матанса, Морено, Мерло, Морон, Маркос-Пас, Урлінгам, Ітусайнго, Трес-де-Фебреро. Це дуже індустріалізована і урбанізована зона. Останнім часом значну частину населення складають мігранти. Найважливішим округом є Ла-Матанса, яка відіграє значну роль у суспільстві, політиці і економіці. З містом Буенос-Айрес зону поєднує залізниці ім. Сан-Мартіна, ім. генерала Уркіси і ім. Сарм'єнто, а також автошляхи
  • Південна Зона складається з округів Авельянеда, Кільмес, Берасатегі, Флоренсіо-Варела, Ланус, Ломас-де-Самора, Альміранте-Браун, Естебан-Ечеверіа, Есейса, Пресіденте-Перон і Сан-Вісенте. У цій зони традиційно з XIX ст. розташовувалися осередки промисловості, зокрема м'ясокомбінати. Від міста Буенос-Айрес і Західної зони відокремлена річкою Матанса-Ріачуело. Тут мешкають переважно бідні верстви населення. Зі столицею зона поєднана автошляхами Буенос-Айрес — Ла-Плата, Есейса — Каньюелас, Каміно-Негро, вулицями Іполіто Ірігоєна і Бартоломе Мітре, а також залізницею ім. генерала Роки.

Історія[ред. | ред. код]

1948 року влада провінції Буенос-Айрес видала декрет, згідно з яким 15 округів, найближчих до столиці отримали назву Великий Буенос-Айрес[8]. Цими округами були:

  • Альміранте-Браун
  • Авельянеда
  • Кватро-де-Хуніо (цю назву було змінено на Ланус 1955 року)
  • Естебан-Ечеверріа (до якого до 1994 року також входила територія округу Есейса)
  • Флоренсіо-Варела
  • Хенераль-Сан-Мартін (до якого до 1959 року входили також землі округу Трес-де-Фебреро)
  • Хенераль-Сарм'єнто (який 1994 року було розділено на округи Сан-Мігель, Мальвінас-Архентінас і Хосе-Клементе-Пас)
  • Ла-Матанса
  • Лас-Кончас (перейменовано на Тігре 1954 року, до 1960 року до нього також входила територія округу Ескобар)
  • Ломас-де-Самора
  • Морон (до 1994 року до його складу також входили округи Урлінгам і Ітусайнго)
  • Кілмес (1960 року від нього було відокремлено округ Берасатегі)
  • Сан-Фернандо
  • Сан-Ісідро
  • Вісенте-Лопес

Згодом до цього списку було додано округи Мерло і Морено. Внаслідок адміністративно-територіальних реформ ці 15 округів до 1991 року перетворилися на 19, а до 2001 року — на 24, які включають до Великого Буенос-Айреса до сьогодні.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопад 2010. Процитовано 25 березень 2011. 
  2. http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопад 2010. Процитовано 25 березень 2011. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червень 2011. Процитовано 24 грудень 2010. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червень 2011. Процитовано 24 грудень 2010. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтень 2015. Процитовано 24 грудень 2010. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтень 2015. Процитовано 24 грудень 2010. 
  8. http://www.gob.gba.gov.ar/legislacion/legislacion/48-70.html