Великодні пісні
Велико́дні пісні́ — умовна назва циклу прадавніх обрядових пісень весняного і частково зимового циклів, що із прийняттям християнства стали виконуватися в час святкування найбільшого християнського свята — Воскресіння Христового[1]. В цій групі пісенно-обрядових дійств — хороводи дівчат зі співом гаївок, веснянок, рогульок, величальних пісень, риндзівок, водіння тополі, приготування і дарування писанок та крашанок, ігри хлопців («Дзвіниця»,«Брама», «Король, король, чи буде війна?», «Коза», та ін.), а також виготовлення ними різних калатал, гойдалок, довбеньок, деркачів тощо, у тому числі різні форми поминання померлих. В великодньому пісенно-обрядовому дійстві — яскрава дифузія що відбулася між християнським календарно-обрядовим ритуалом та традиційним звичаєво-обрядовим ритуалом праукраїнців-язичників. Особливими видами великодніх пісень являються великодні гаївки і величальні пісні, що вирізняються радісним виконанням[2].
- ↑ Словник літературознавчих термінів. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- Великодні пісні // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 107.
- Великодні пісні // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 164.