Купальські пісні

Купальські пісні — обрядові пісні, які співали на Івана Купала, біля ритуального вогнища^[1]^[2]^[3]^[4].

Передісторія

Перед Купальським святом плодюча енергія Сонця і Землі досягає найвищої точки, а далі йде на спад. Це явище символізує звичай «ховати Ярила», який здійснювали одружені жінки. Хлопці, дівчата, а також вдови до цього свята не допускалися. Вважалося, що самотність не повинна існувати, все має бути в парі.

Святкування

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль: лісів, гаїв, берегів річок линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівчаними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про шлюб, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.

Ой коли ми Петрівочки (Купайлочки) діждали,
То ми її русу косу заплітали.
Тепер же ми Петрівочку (Купайлочку) проведемо,
Ми ж її русу косу розплетемо.

Або:

Ой мала нічка-петрівочка (Купайлочка) —
Не виспалася наша Наталочка.
Не виспалася, не нагулялася
І з козаченьком не настоялася.

Купало, за язичницькими віруваннями, — бог достатку, врожаю (Густинський літопис)^[5]^[6]. Цього дня земля має найбільшу силу, яку віддає цілющим травам. До схід сонця треба було збирати трави. Перед початком збирання приносили жертву землі — клали хліб-сіль або монету як плату за щедрість і цілюще зілля.

Дійство

Купальсько-петрівчані пісні побутують в усіх україномовних етнічних осередках, за винятком Передкарпаття і Карпат (як і веснянки).

Звичаї

Докладніше: Івана Купала

Хлопці з дівчатами, перестрибуючи через багаття, міцно тримаються за руки. Якщо руки не роз'єднаються, буде щасливе подружжя. Через вогонь стрибає не тільки молодь, але й чоловіки, й жінки, також через нього переносять дітей. Вогонь не лише очищає душі від гріхів, а й перевіряє на сумісність подружжя.

Попіл із купальського вогнища беруть для посипання подвір'я та городу, для здоров'я і родючості. Волхвині (відунки) брали його для своїх потреб: лікування хворих, замовляння та чаклування. Християнські священники залякували людей цими чаклунками, тому в писемних джерелах збереглося тільки негативне значення цього давнього звичаю, мовляв, «у цей день можна піймати відьму, яка бере попіл з купальського багаття».

Вважалося, що у цю ніч слід купатися в річці — це найкращий час для здоров'я.

Сучасність

Купальські розваги молоді й нині є популярними в українців. Громади рідновірів у Києві святкують Купала на березі Дніпра в день літнього сонцестояння 20-21 червня. Свято продовжується всю ніч і залишає надовго незабутні враження.

Ці звичаї можна відродити у всіх містах і селах України, щоб молодь могла прилучитися до живлющого джерела народної пам'яті.

Дивись також

Примітки

↑ Юрій Климець. Землеробська основа купальської обрядовості слов'ян [Архівовано 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Проблеми Слов’янознавства. — 1999. — Вип. 50. — С. 203—209.
↑ Климець Ю. Ритуальна семантика купальського вогню // Климець, Юрій Дмитрович. Купальська обрядовість на Україні. : Монографія / Ю. Д. Климець. – Київ : Наукова думка, 1990. – 144 с.
↑ Культи // Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. 2-е вид. / А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 217.
↑ Максимович М. А. Малороссийские песни. — М.: Тип. Августа Семена, 1827. — С. 220.(рос. дореф.)
↑ Купало // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 793-795. — 1000 екз.
↑ Голобуцький П. В., Карадобрій Т. А. Купала, Купайло [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2008.

Література

Лозко Г.С. Українське Народознавство. — 3 вид., Х., 2005. — 472 с.

Посилання

Купальські (петрівські) пісні // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 639-646.
Купальські пісні // Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Том 4: Літній цикль. — Вінніпег, 1957. — С. 127—140.
Купальські пісні // Пісні Явдохи Зуїхи / АН УРСР, Ін-т мистецтвознав., фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського; упоряд., передмов. та примітки В. А. Юзвенко, М. Т. Яценко; відп. ред. О. І. Дей ; записав Г. Танцюра. — К.: Наукова думка, 1965. — 810 с.: ноти. — (Українська народна творчість). — C. 72—94.
Волкова Людмила. Купальські пісні // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 277—278. — 634 с.
Купальські пісні // Український фольклор / О. Семеног: навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2004. — С. 68–69. — 254 c.
Іваницький А. І. Купальські і петрівчані пісні // Іваницький А. І. Український музичний фольклор: Підручник для вищих навчальних закладів / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. – 3-е вид. доп. – Вінниця: Нова книга, 2004. – C. 73–76.
Купальські та петрівські пісні // Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К., 2016. — С. 74—91.
[https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n539/mode/2up Купальські пісні] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 539.
[https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n169/mode/2up Паджитня пісня] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 170.
Антологія Української народної творчості - купальські пісні
Купальські пісні // Проєкт "Поліфонія" - Polyphony Project [Архівовано 16 травня 2020 у Wayback Machine.]
Купальські пісні на сайті www.pisni.org.ua [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]
НАШЕ (тексти пісень) — купальські пісні [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Купальські та собіткові пісні — слова, ноти [Архівовано 19 травня 2020 у Wayback Machine.]

[1] Юрій Климець. Землеробська основа купальської обрядовості слов'ян [Архівовано 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Проблеми Слов’янознавства. — 1999. — Вип. 50. — С. 203—209.

[2] Климець Ю. Ритуальна семантика купальського вогню // Климець, Юрій Дмитрович. Купальська обрядовість на Україні. : Монографія / Ю. Д. Климець. – Київ : Наукова думка, 1990. – 144 с.

[3] Культи // Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. 2-е вид. / А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 217.

[4] Максимович М. А. Малороссийские песни. — М.: Тип. Августа Семена, 1827. — С. 220.(рос. дореф.)

[5] Купало // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 793-795. — 1000 екз.

[6] Голобуцький П. В., Карадобрій Т. А. Купала, Купайло [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2008.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]