Щедрівки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Щедрі́вки — величальні українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та його родину.

Чим відрізняється щедрівка від колядки та засівалки[ред.ред. код]

Традиційно різниця між колядками, щедрівками та засівалками суттєва. Колядки виконують на Різдво — 6-7 січня, щедрують — напередодні старого Нового року, 13 січня,[1]А от засівають вже в перший день Нового року (старого Нового року), тобто 14 січня[2].

В колядках здебільшого прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю і т. п.[1] Засівалки за змістом схожі на щедрівки. Однак їх співають вранці 14 січня, на свято святого Василя. Це чітко відображається в текстах: якщо у щедрівках є постійне повторення слів про "добрий вечір" або "щедрий вечір", то в схожих за змістом та побажаннями засівалках повторюється "Сію-вію, посіваю" та подібні слова, адже саме вранці на Новий рік традиційно хлопці засівають зерном хати сусідів та родичів, приспівуючи відповідні обрядові пісні. Окрім того, у деяких засівалках згадується Святий Василь.

Зміст та історія щедрівок[ред.ред. код]

У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Поетичне слово в щедрівках і колядках виконує магічну функцію.

У давніх щедрівках і колядках відбилися часи Київської Русі й збереглися образи князівсько-дружинного побуту. Проте у щедрівках і колядках християнського циклу переважають мотиви біблійних і євангельських та апокрифічних оповідань: картини народження Христа, поклоніння волхвів і пастухів. У багатьох щедрівках і колядках християнські мотиви і євангельські оповідання сполучені з життям і побутом українського селянина («Господь волики гонить, Пречиста Діва їсточки носить, а святий Петро за плугом ходить»). Образи святих вводяться, щоб надати ще більшої магічної сили поетичній формулі.

А ще до 15 століття Новий Рік на Русі святкувався у березні і щедрівки виконували функції веснянок, тобто, розпочинали весняний цикл, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль... ("прилетіла ластівочка", ... "ой, сивая зозуленька"), і горобцеподібна пташка "щедрик" також прилітає на терени України лише в кінці березня.

Багатством змісту і поетичною формою щедрівок захоплювалися українські письменники і композитори, зокрема Микола Лисенко, Микола Леонтович (відомий «Щедрик»), Кирило Стеценко, Михайло Вериківський, Костянтин Данькевич та інші.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Чим відрізняється колядка від щедрівки. Весела Абетка. Читанка. 
  2. Топ-10 українських засівалок на свято Василя (14 січня). Щастя-Здоровля (uk-UA). 2017-01-13. Процитовано 2017-01-27. 

Література[ред.ред. код]

  • Потебня А. Объяснения малороссийских и сродных песен. В., т. 1, 1883. т. 2, 1887.
  • Гнатюк В. Колядки і щедрівки: Етнографічний збірник. — Т. 35—36. — Л. 1914.
  • Дей О. Українські колядки і щедрівки в дослідженнях слов'янських вчених // Сторінки з історії української фольклористики. — К. 1975.
  • Одарченко П. Щедрівки // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. Словникова частина. (Див. також «ЕУ 1», с. 256—258).

Посилання[ред.ред. код]

музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.