Верменич Андрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верменич Андрій Андрійович
Народився 22 червня (4 липня) 1897
Градизьк, Глобинський район, Полтавська область
Помер 20 вересня 1979(1979-09-20) (82 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1955–1980).svg СРСР
Діяльність актор
Роки активності 1915 — тепер. час
Партія КПРС
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія Народний артист УРСР

Верменич Андрій Андрійович (22 червня (4 липня) 1897(18970704), с. Градизьк, тепер смт. Полтавської області — 20 вересня 1979, Дніпропетровськ) — український актор, Народний артист УРСР (1957).

Верменич Андрій Андрійович.jpg

До 1934 року працював в українських пересувних театрах, з 1934 року — в Дніпропетровському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка.

Ролі[ред. | ред. код]

Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Крамарюк («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Платон Кречет, Морж («Платон Кречет», «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Карпо Сидорович («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Онисько («Фараони» О. Коломийця), Восьмибратов («Ліс» О. Островського).

Лауреат Державної премії СРСР (1952).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї робітника. З десяти років наймитував. У пошуках заробітку потрапив до Криму, працював в портах. У Феодосії чудовий голос юного вантажника зауважив керівник трупи артистів аршанов і запросив до місцевого театру. З 1916 А. Верменич став виступати на театральній сцені. Перша його роль - султан в опері ( «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського). Співав ще в кількох спектаклях. Пізніше, повернувшись в Градизьк, керував самодіяльним колективом.

До 1934 - актор українських пересувних театрів, кілька років працював в Українському театрі музичної драми в Донбасі, куди його взяли, в той час неграмотного і незнаючого нотної грамоти, тільки завдяки чудовому голосу і акторським здібностям.

З 1934 - виступав на сцені Дніпропетровського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

У 1936 артист закінчив Московський заочний університет мистецтв.

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

  • Орден Жовтневої Революції
  • Орден Трудового Червоного Прапора
  • Сталінська премія III ступеня за роль Хрону в спектаклі «Навіки разом» Л. Д. Дмитерко, поставлений на сцені ДУАДТ імені Т. Г. Шевченка (1951).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мистецтво України: Енцикл. в 5 т. / Редкол.: Кудрицький А. В. (відп. ред.) та ін. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1: А—В. — 400 с.: іл. ISBN 5-885000-027-1