Верменич Андрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верменич Андрій Андрійович
Народився 22 червня (4 липня) 1897
Градизьк, Глобинський район, Полтавська область
Помер 20 вересня 1979(1979-09-20) (82 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор
Роки активності 1915 — тепер. час
Партія КПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Народний артист УРСР Сталінська премія

Верменич Андрій Андрійович (22 червня (4 липня) 1897(18970704), с. Градизьк, тепер смт. Полтавської області — 20 вересня 1979, Дніпропетровськ) — український актор, Народний артист УРСР (1957).

Верменич Андрій Андрійович.jpg

До 1934 року працював в українських пересувних театрах, з 1934 року — в Дніпропетровському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка.

Ролі[ред. | ред. код]

Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Крамарюк («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Платон Кречет, Морж («Платон Кречет», «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Карпо Сидорович («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Онисько («Фараони» О. Коломийця), Восьмибратов («Ліс» О. Островського).

Лауреат Державної премії СРСР (1952).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї робітника (вантажника). З десяти років наймитував по панських економіях. У пошуках заробітку потрапив до Криму, працював у портах. У Євпаторії чудовий голос юного вантажника зауважив керівник трупи артистів Б. Аршанов і запросив до місцевого театру. З 1916 А. Верменич став виступати на театральній сцені. Перша його роль - султан в опері ( «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського). Співав ще в кількох спектаклях. Влітку 1919 призваний до Червоної армії, в лавах якої перебував до квітня 1920-го. У 1920-24 працював у колективі артистів, створеному при Кременчуцькій наросвіті. У травні 1924 вступив до пересувного українського театру. В таких театрах за спогадами самого актора працював до 1930. У 1930-34 виступав на сцені державного театру музичної комедії в Донбасі. Туди його взяли, в той час неграмотного і необізнаного з нотною грамотою, тільки завдяки чудовому голосу і акторським здібностям.

З 1934 виступав на сцені Дніпропетровського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

У 1936 артист закінчив Московський заочний університет мистецтв.

Заслужений артист України (1947).

Народний артист України (1957).

Мав двох братів і двох сестер.

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

  • Орден Жовтневої Революції
  • Орден Трудового Червоного Прапора
  • Сталінська премія III ступеня за роль Хрону в спектаклі «Навіки разом» за п'єсою Любомира Дмитерка, поставленою на сцені Дніпропетровського театру імені Т. Г. Шевченка (1951).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мистецтво України: Енцикл. в 5 т. / Редкол.: Кудрицький А. В. (відп. ред.) та ін. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1: А—В. — 400 с.: іл. ISBN 5-885000-027-1