Вернер Кьорте
| Вернер Кьорте | |
|---|---|
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | нім. Friedrich Emil Werner Körte |
| Народився |
21 жовтня 1853[2][1] Берлін, Німецький союз[1] |
| Помер |
3 грудня 1937[1] (84 роки) Берлін, Третій Рейх[1] |
| Поховання | Доротеенштадтський цвинтарd[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія[1] |
| Діяльність | хірург |
| Alma mater | Університет Фрідріха-Вільгельма[d][1], Боннський університет і Страсбурзький університет (1875) |
| Науковий ступінь | доктор медицини (1875) |
| Науковий керівник | Friedrich Daniel von Recklinghausend |
| Вчителі | Robert Friedrich Wilmsd[1] |
| Знання мов | німецька[3] |
| Заклад | Krankenhaus Am Urband[1] |
| Членство | Corps Teutonia Bonnd, German Society of Surgeryd і Berliner Chirurgische Gesellschaftd |
| Батько | Friedrich Körted |
| Брати, сестри | Gustav Körted, Friedrich Koerted, Siegfried Körted, Alfred Körted і Martin Körted |
| Нагороди | |
Фридріх Еміль Вернер Кьорте (нім. Friedrich Emil Werner Körte; нар.21 жовтня 1853, Берлін — пом. 3 грудня 1937, там само) — німецький лікар, один з провідних хірургів Німеччини.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині таємного санітарного радника доктора Фридріха Кьорте (1818–1914).
Вивчав медицину в університетах Берліна, Бонна і Страсбурга. З 1974 по 1980 роки працював лікарем-асистентом у Страсбурзі й Берліні. Отримав ступінь доктора медицини у 1875 році в Страсбурзі.
Протягом 1899–1924 років — директор і завідувач хірургічним відділенням берлінської лікарні в Урбані. У 1896 році розробив кругову резекцію петлі кишки, а у 1898 році провів перше вдале розкриття абсцесу підшлункової залози.
У 1905 році відмовився від запрошення очолити кафедру в Кенігсберзькому університеті.
Понад 30 років був редактором журналу «Архів клінічної хірургії» (нім. Archiv fur klinische Chirurgie). Обирався секретарем, а з 1930 року — почесним головою Німецького товариства хірургів.
Наукові праці присвячені легеневій та військово-польовій хірургії, хірургії жовчних шляхів і печінки, підшлункової залози, апендициту, перитоніту.
Автор спогадів про Першу світову війну (1929).
У 1933 році удостоєний дворянського герба Німецької імперії.
Його ім'ям названо клінічний симптом в діагностиці гострого панкреатиту[4].
Основні праці[ред. | ред. код]
- «Beitrag zur Lehre vom runden Magengeschwiir» (Diss., Strass-burg, 1875).
- «Die ehirurgischen Krankheiten und die Verletzungen des Pankreas» (Stuttgart, 1898).
- «Beitrage zur Chirurgie der Gal-lenwege und der Leber» (Berlin, 1905).
- Низка глав з хірургії черевної порожнини у «Hand-buch der praktischen Chirurgie», hrsg. v. E. Bergmann und P. Bruns, B. Ill, Stuttgart, 1907.
- «Die chirurgische Behandlung der acu-ten Pankreatitis» (Archiv f. klin. Chirurgie, B. XCVI, 1911).
- «Die Chirurgie des Perito-neums» (Stuttgart, 1927—Neue deutsche Chirurgie, hrsg. v. H. Kiittner, B. XXXIX, Stuttgart, 1927).
Література[ред. | ред. код]
- Borchard M., Werner Korte zum 70. Geburtstag, Deutsche med. Wochenschrift, 1923, № 42.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Kauperts Straßenführer durch Berlin — Kaupert.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116300884 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Клінічні симптоми(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Biographisches Lexikon hervorragender Ärzte des neunzehnten Jahrhunderts(нім.)
- Медичний словник на «Vitaportal.ru»(рос.)
- Велика медична енциклопедія(рос.)
|
Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |