Вернер Ранк
| Вернер Ранк | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
25 жовтня 1904[1] Гамбург, Німецька імперія | |||||||||
| Помер |
7 грудня 1989 (85 років) Гамбург, ФРН | |||||||||
| Країна |
 Німеччина | |||||||||
| Діяльність | військовослужбовець, офіцер | |||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||||||
| Військове звання |
 Генерал-лейтенант | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Вернер Карл Отто Леопольд Ранк (нім. Werner Karl Otto Leopold Ranck; 25 жовтня 1904, Гамбург — 7 грудня 1989, Гамбург) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія[ред. | ред. код]
Син будівельного директора Отто Ранка і його дружини Луїзи, уродженої фон Вернер. 1 квітня 1924 року вступив в 6-й (прусський) артилерійський полк в Міндені. З 1 жовтня 1931 по 30 червня 1933 року навчався в артилерійському училищі Ютербога. З 1 жовтня 1934 року — командир 5-ї батареї артилерійського полку «Мюнстер», з 15 жовтня 1935 року — 3-ї батареї 16-го артилерійського полку в Мюнстері. З 6 жовтня 1936 по 10 листопада 1938 року навчався у військовій академії в Берліні, після чого служив в Генштабі 10-го армійського корпусу.
З 1 вересня 1939 року — 2-й офіцер Генштабу 10-го військового округу. З 25 вересня 1939 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 93-ї, з 5 лютого 1940 року — 15-ї піхотної дивізії. З 15 січня 1941 року — 3-й офіцер Генштабу 11-ї армії. 1 травня 1942 року відправлений в резерв. З 25 червня 1942 року — 1-й офіцер Генштабу 290-ї піхотної дивізії. 20 жовтня 1943 року знову відправлений в резерв. З 15 грудня 1943 року — начальник Генштабу 10-го армійського корпусу. 5 лютого 1944 року знову відправлений в резерв. З 25 травня 1944 року — командир 366-го гренадерського полку, з 1 серпня 1944 року — 121-ї, з 1 травня 1945 року — 218-ї піхотної дивізії. 9 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. 4 грудня 1949 року засуджений до 25 років таборів. 10 жовтня 1955 року звільнений.
Звання[ред. | ред. код]
- Фанен-юнкер (1 липня 1925)
- Фенріх (1 вересня 1926)
- Фенріх шаблі (1 серпня 1927)
- Лейтенант (1 грудня 1927)
- Оберлейтенант (1 серпня 1930)
- Гауптман (1 травня 1935)
- Майор (1 жовтня 1940)
- Оберстлейтенант (1 квітня 1942)
- Оберст (20 квітня 1943)
- Генерал-майор (1 жовтня 1944)
- Генерал-лейтенант (20 квітня 1945)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден Корони Румунії, командорський хрест з мечами (9 серпня 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Німецький хрест в золоті (10 лютого 1944)
- Відзначений у Вермахтберіхт (21 вересня 1944)
- Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (15 жовтня 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста (2 березня 1945)
Література[ред. | ред. код]
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Народились 25 жовтня
- Народились 1904
- Уродженці Гамбурга
- Померли 7 грудня
- Померли 1989
- Померли в Гамбурзі
- Генерал-лейтенанти Вермахту
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Командори ордена Корони Румунії
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Нагороджені Почесною застібкою на орденську стрічку для Сухопутних військ
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Відзначені у Вермахтберіхті
- В'язні ГУЛАГу