Вертипорох Василь Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вертипорох Василь Володимирович
Вертипорох Василь 2018.jpg
Василь Вертипорох
Народився 25 вересня 1962(1962-09-25) (57 років)
с. Вишківці, Немирівський район, Вінницька область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання смт Брацлав, Немирівський район, Вінницька область
Діяльність Українська література
Відомий завдяки поет
Alma mater ВДПУ

Васи́ль Володи́мирович Вертипо́рох (25 вересня 1962(19620925), с. Вишківці, Немирівський район) — український поет, член Національної спілки письменників України (2018),[1] Національної спілки журналістів України (1995).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 вересня 1962 року в с. Вишківці Немирівського району на Вінниччині у селянській родині. Після закінчення середньої школи у Брацлаві став студентом Вінницького педагогічного інституту, який закінчив у 1984 році. Відтоді учителює у сільських школах області: спочатку у с. Некрасове Вінницького району, а з 1989 року директором шкіл в Ометинцях та Вовчку Немирівського району. З 1997 року учителює у Брацлаві, з 2016 року працює директором школи в передмісті Брацлава — Монастирському. Є переможцем обласних та регіональних конкурсів педагогів.[2]
Проживає у смт Брацлаві.

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Поет. Писати вірші почав у 12 років. Перший вірш був надрукований 1978 року у районній газеті «Колгоспні вісті». Відтоді друком вийшли чотири збірки лірики:

  • «У Немирові дощ» (1997);
  • «Над совістю річки» (2001);
  • «На розбитім шосе» (2002);
  • «Стара дорога на Тульчин» (2012);
  • «Ометинецька осінь» (2019).

Є публікації в журналах «Дніпро», «Вінницький край», колективному збірнику «З любов'ю в серці», альманасі «Русалка Дністровая», регіональній періодиці.
Укладач кількох чисел дитячого альманаху «Лелеченя».

« Поезія Василя Вертипороха – це живопис словом, уміння відчувати подих вічності в історії, це шляхетні листи шляхетної людини до шляхетного українця. »

Михайло Каменюк, з передмови до книги «Стара дорога на Тульчин»[4]

« Поетам такого душевного складу як Василь Вертипорох, властива не стерта роками наївність, немов дитяча безпосередність. Звідси його пильний погляд, звернений до дітей, прокурених дідів – затятих рибалок, старенької бабусі, увесь світ якої – в її городі з соняшниками та гарбузами. Його інтимна лірика – також легка, пастельна барвами, навіть тоді, коли почуття кохання не ділиться на двох. »

Анатолій Подолинний, з передмови до книги «Над совістю річки»[5]

« Ті збірки віршів, які побачили світ <…>, засвідчують глибоку громадянську зрілість поета, його яскравий емоційний світ, високу філологічну грамотність, оригінальну образність, яскраве авторське світобачення та гуманізм. Основу творчості Василя Вертипороха становить патріотична та культурологічна тематика, що промовисто свідчить про глибоке розуміння автором сучасних складних суспільно-політичних процесів, його патріотичні державницькі почуття, небайдужість до нашого сьогодення та майбутнього долі України. »

Тетяна Яковенко[6]

Галерея[ред. | ред. код]

Обкладинка книги «У Немирові дощ» (1997) 
Обкладинка книги «Над совістю річки» (2001) 
Обкладинка книги «На розбитім шосе» (2002) 
Обкладинка книги «Стара дорога на Тульчин» (2012) 
Обкладинка книги «Ометинецька осінь» (2019) 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шевченківський призов вінничан лави НСПУ// Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2018. — 12 березня
  2. Сторінка В. В. Вертипороха // Сайт «Освіта Вінниччини»
  3. Визначені лауреати премії ім. М. Стельмаха за 2018 рік // Офіційний сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2019. — 6 квітня.
  4. Вертипорох В. В. «Стара дорога на Тульчин»: поезії. – Немирів, 2012. – С. 4.
  5. Вертипорох В. В. «Над совістю річки»: поезії. – Немирів: БУГ-ДАН, 2001. – С. 5.
  6. З рекомендації В. В. Вертипороху до вступу в члени НСПУ. – 2018. – 18 вересня.

Джерела і література[ред. | ред. код]

  • Біографія В. В. Вертипороха // Офіційний сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2018. — 18 жовтня.
  • Письменники Вінниччини : довідник / ініціатор Людмила Лихогляд ; ред. Петро Гордійчук ; упоряд., дизайн, верстка Андрій Стебелєв. — Вінниця : Консоль, 2019. — 116 с. — С. 18.
  • «Випромінюєш ти світло…» [про творчість поета В. Вертипороха] // Подолинний А. М. Жити Україною: статті, рецензії, есе. — Вінниця, 2007. — С. 294—296.
  • Вертипорох Василь. На Налівайковій горі: добірка віршів // Вінницький край. — 2018. — № 1. — С. 25—27.
  • Вертипорох Василь. Сірі журавлики: уривки з повісті // Русалка Дністровая: літературно-краєзнавчий збірник. — 2017. — № 5. — С. 263—272.
  • Вертипорох Василь. Летіла хмарка над Вороновицею: добірка віршів // Русалка Дністровая: літературно-краєзнавчий збірник. — 2016. — № 4. — С. 247.
  • Вертипорох Василь. Якщо залишились коріння: добірка віршів // [Вінницький край (журнал)|Вінницький край]]. — 2003. — № 2. — С. 6—7.
  • Вертипорох Василь. Добірка віршів // З любов'ю в серці: поетична антологія освітян Вінниччини. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2003. — С. 44—49.
  • Вертипорох Василь. Добірка віршів // Дніпро. — 1984. — № 4. — С. 64—65.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]