Верхогляд Микола Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Якович Верхогляд
Народження 20 липня 1954(1954-07-20)
Миронівка, Київська область
Смерть 30 травня 2021(2021-05-30) (66 років)
Київ
Поховання Лісове кладовище
Країна Україна Україна
Нагороди
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»

Микола Якович Верхогляд (20 липня 1954, Миронівка, Київська область — 30 травня 2021, Київ) — український офіцер, командувач українського миротворчого контингенту у мусульманському анклаві Жепа під час війні у Боснії. Герой України.

Найбільш відомий тим, що під час наступу армії Республіки Сербської на мусульманські анклави Сребреницю та Жепу забезпечив евакуацію мирного населення Жепи[1]. Разом із тим, населення Сребрениці, де розміщувався голландський миротворчий контингент, евакуйовано не було, що стало причиною до масових вбивств, більш відомих, як «Різанина у Сребрениці».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 липня 1954 року у Миронівці, Київської області. Проходив навчання у Ташкентському танковому училищі, яке закінчив в 1977 році. У 1989 році був призначений начальником штабу танкового полку у м. Шалі в Чечні. У 1992 році переїхв в Україну та прийняв присягу ЗСУ. Із 1992 по 1994 р. очолював штаб бригади охорони ГШ ЗС України. У 1995—1996 роках — командуючий українського миротворчого контингенту у Боснії, заступник командувача миротворчого контингенту ООН у секторі «Сараєво» колишньої Югославії. Після повернення в Україну працював на різних посадах в Головному управлінні розвідки МО України. З грудня 2006 р. знаходиться в запасі.

Одружений, мав доньку (1979 р. н.) і сина (1984 р. н.). Жив у Києві.

Помер 30 травня 2021 року у Києві від важкої форми Covid-19[2].

Події в Жепі[ред. | ред. код]

У квітні 1993 року два мусульманські анклави Сребрениця та Жепа на території Республіки Сербської були проголошені зоною безпеки ООН. У міста був введений миротворчий контингент.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2021, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені під час виконання бойових та спеціальних завдань, вірність військовій присязі[3]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (24 серпня 2013) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, високопрофесійне виконання службового обов'язку та з нагоди 22-ї річниці незалежності України[4]
  • Медаль «За військову службу Україні» (18 серпня 1999) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди 8-ї річниці незалежності України[5]
  • Нагороджений відзнаками міністра оборони України та багатьма медалями, в тому числі срібною медаллю міністра оборони Французької Республіки.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 221
14 жовтня 2021
Наступник:
Гурняк Віктор Петрович Хамраєв Рустам Шонійозович