Верхогляд Микола Якович
| Микола Якович Верхогляд | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
20 липня 1954 Миронівка, Київська область | |||
| Смерть |
30 травня 2021 (66 років) Київ | |||
| Поховання | Лісове кладовище | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Нагороди |
| |||
Мико́ла Я́кович Верхогля́д (20 липня 1954, Миронівка, Київська область — 30 травня 2021, Київ) — український офіцер, командувач українського миротворчого контингенту в мусульманському анклаві Жепа під час війни у Боснії. Герой України.
Найбільш відомий тим, що під час наступу армії Республіки Сербської на мусульманські анклави Сребреницю та Жепу забезпечив евакуацію мирного населення Жепи[1]. Водночас населення Сребрениці, де розміщувався голландський миротворчий контингент, не евакуювали, що стало причиною масових убивств, більш відомих як «різанина у Сребрениці».
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 20 липня 1954 року в Миронівці Київської області. Проходив навчання у Ташкентському танковому училищі, яке закінчив 1977 року. В 1989 році призначений начальником штабу танкового полку в м. Шалі в Чечні. 1992 року переїхав до України та склав присягу ЗСУ. Із 1992 по 1994 р. очолював штаб бригади охорони ГШ ЗС України. У 1995—1996 роках — командувач українського миротворчого контингенту в Боснії, заступник командувача миротворчого контингенту ООН у секторі «Сараєво» колишньої Югославії. Після повернення в Україну працював на різних посадах в Головному управлінні розвідки МО України. З грудня 2006 р. перебував у запасі.
Був одружений, мав доньку (1979 р. н.) і сина (1984 р. н.). Жив у Києві.
Помер 30 травня 2021 року в Києві від важкої форми Covid-19[2].
Події в Жепі[ред. | ред. код]
Будучи командиром 2-ої спеціальної роти 240-го Окремого спеціального батальйону в липні 1995 року полковник Микола Якович Верхогляд в надзвичайно складній обстановці, шляхом переговорів між воюючими сторонами, зумів організувати евакуацію близько 10 тисяч жителів демілітаризованої зони міста Жепа. [1]
За словами Верхогляда, як тільки автобус, що замикав колону, з мусульманами перетнув міст через річку, до анклаву відразу ж увійшли солдати Армії Республіки Сербської. Через якийсь час пролунав могутній вибух - вони висадили мечеть. [1]
Спеціальний посланник ООН в колишній Югославії екс-прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт свого часу назвав операцію з евакуації населення Жепи "важливим успіхом ООН". За підсумками цієї операції генерал Гобіліард написав лист-подяку начальнику Генштабу ЗС України генерал-полковнику Лопаті А. В.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2021, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені під час виконання бойових та спеціальних завдань, вірність військовій присязі[3]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (24 серпня 2013) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, високопрофесійне виконання службового обов'язку та з нагоди 22-ї річниці незалежності України[4]
- Медаль «За військову службу Україні» (18 серпня 1999) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди 8-ї річниці незалежності України[5]
- Нагороджений відзнаками міністра оборони України та багатьма медалями, в тому числі срібною медаллю міністра оборони Французької Республіки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Миротворець Микола Верхогляд: "Я сказав Младічу, що політики його здадуть". Історична правда. Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ Gazeta.ua (31 травня 2021). Врятував тисячі людей: помер український миротворець. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2021 року № 535/2021 «Про присвоєння М.Верхогляду звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 449/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 1999 року № 1000/99 «Про відзначення нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»
Посилання[ред. | ред. код]
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 221 14 жовтня 2021 |
Наступник: |
| Гурняк Віктор Петрович | Хамраєв Рустам Шонійозович |
|
- Народились 20 липня
- Народились 1954
- Померли 30 травня
- Померли 2021
- Поховані на Лісовому кладовищі Києва
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Уродженці Миронівки
- Учасники Боснійської війни
- Українські миротворці
- Померли від COVID-19
- Померли в Києві