Вестервальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вестервальд

50°40′00″ пн. ш. 7°49′59″ сх. д. / 50.6667000000277738536° пн. ш. 7.833330000028° сх. д. / 50.6667000000277738536; 7.833330000028Координати: 50°40′00″ пн. ш. 7°49′59″ сх. д. / 50.6667000000277738536° пн. ш. 7.833330000028° сх. д. / 50.6667000000277738536; 7.833330000028
Країна  Німеччина
Регіон Рейнланд-Пфальц
Гессен
Північний Рейн-Вестфалія
Тип low mountain ranged і гірський хребет
Висота 386 м
Площа 3000 км²
Вестервальд. Карта розташування: Німеччина
Вестервальд
Вестервальд
Вестервальд (Німеччина)
Мапа
CMNS: Вестервальд у Вікісховищі

Вестервальд (нім. Westerwald — «західний ліс») — гірський масив у землях Рейнланд-Пфальц, Гессен і Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина). Південно-східна частина Рейнських Сланцевих гір. Розташований на правобережжі Рейну, в нижній його течії, між річкою та її правими притоками Лан та Зиг. Має офіційний номер D39.

Довжина масиву складає близько 80 км, найвища точка — 657 м. Складений кам'яновугільними вапняками та пісковиками, базальтами, трахітами, фонолітами. У районі є родовища бурого вугілля, залізняку, вогнетривкої глини, торфовища. Клімат вологий та прохолодний. Опади складають 700—1000 мм на рік. Ліси здебільшого вирубані.

З погляду гороутворення Вестервальд розглядається як аналог хребта Айфель, що розташований на лівому березі Рейну[1]. При формуванні обох масивів утворювалися характерні круглі улоговини через вибухові прориви підземних газів внаслідок вулканічної активності; до теперішнього часу частина улоговин заповнена озерами[2].

Цей гірський масив згадується вже в Тацита (під назвою Hercynia silva)[3]. Під нинішнім ім'ям вперше згадується у 1048 році у документах Трірського курфюрства.

Вестервальд займає помітне місце в народному фольклорі, йому присвячені багато народних пісень, такі як «Westerwaldlied», «Westerwald-Marsch», «Westerwald, du bist so schön», він фігурує в казках Братів Грімм.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фриц Махачек. Рельеф земли. (с. 112—113)// Изд-во иностранной литературы, 1959
  2. Б. Ф. Добрынин. Физическая география западной Европы (с. 315)// Гос. Учеб.- Педагог. Изд-во, 1948
  3. Фридрих Любкер. Реальный словарь классических древностей. (с. 114)

Посилання[ред. | ред. код]