Викрадення сабінянок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Викрадення сабінянок у живописі
Делакруа
Рубенс
Бамбіні
Наль

Ви́крадення сабі́нянок — міфічний акт масового викрадення мешканцями Стародавнього Риму жінок із племені сабінів у VIII столітті до нашої ери.

Причини[ред. | ред. код]

На початку існування Риму цар Ромул піклувався переважно про військову міць та обороноздатність. Тому після мілітаризації римського суспільства та збільшення його кількості за рахунок збіглих рабів, вимушених емігрантів та авантюристів з інших міст, що існували на території Апеннінського півострова, виник демографічний перекіс. Зокрема у Римі відчувався брак населення жіночої статі. Цар Ромул намагався вирішити проблему за рахунок шлюбних союзів з сусідніми містами, але на офіційну пропозицію всі сусідні міста-держави відповіли відмовою.

Історія викрадення[ред. | ред. код]

За словами римського історика Ліві, викрадення жінок сабінянок відбулося в ранній історії Риму незабаром після його заснування в середині 8 століття до н.е. і було вчинено Ромулом та його прихильниками чоловіками. Кажуть, що після заснування міста, населення складалося виключно з чоловічих бандитів, латинян та інших італійських народів. Оскільки Рим зростав швидко, порівняно з сусідами, Ромул переймався підтримкою міської сили. Його головне занепокоєння полягало в тому, що з нечисленними жінками-жителями не буде шансів утримати населення міста, без яких Рим не може проіснувати довше ніж життя одного покоління. За порадою сенату римляни вирушили в навколишні регіони в пошуках дружин, щоб створити сім'ї. Римляни безуспішно вели переговори з усіма народами, до яких вони зверталися, включаючи сабінян, які населяли сусідні райони. Сабінці боялися появи суперницького суспільства і відмовилися дозволити своїм жінкам одружуватися з римлянами. Отже, римляни розробили план викрадення жінок Сабін.

У Римі були влаштовані ігри на честь божества Нептуна Кінного (Консуалії). На свято були запрошені громадяни сусідиних міст. За твердженням Тита Лівія на святкуванні були представники усіх сусідиних народностей - ценінці, крустуминці, антемняни та сабіняни (сабіни). Спочатку римляни приспали увагу гостей, доброзичливо прийнявши їх, а коли почалися Ігри, одночасно і за спеціальним сигналом, римські чоловіки кинулись на жінок і відібрали їх у гостей. Загалом на фестивалі римляни викрали тридцять жінок Сабін. Кажуть, що всі викрадені на фестивалі жінки були дівами, за винятком однієї заміжньої жінки Герсілії, яка стала дружиною Ромула, а згодом стала втручатися у справи Риму та припинила наступну війну між римлянами та Сабінами. Обурені викрадені жінки незабаром попросили Ромула прийняти римських чоловіків як своїх нових чоловіків.

Історичний аналіз[ред. | ред. код]

Мотивація викрадення жінок сабінянок оскаржується серед античних джерел. Лівій пише, що мотивація Риму до викрадення жінок Сабіни полягала виключно у збільшенні населення міста і стверджує, що під час викрадення не відбулося прямих сексуальних нападів. Лівій каже, що Ромул запропонував жінкам Сабіни вільний вибір, а також громадянські та майнові права. За словами Ліві, Ромул розмовляв з кожним із них особисто, заявивши, що це все відбулось через гордість їх батьків, які позбавили їх права на шлюб із сусідами. Вони жили б у чесному шлюбі і ділилися б усіма своїми майновими та громадянськими правами та жінки були б вільними. Вчені, такі як, Діонісій Галікарнас стверджують, що це була спроба домогтися союзу з Сабінами через новозасновані стосунки жінок з римськими чоловіками. Думка Ліві певним чином підтверджується творами Цицерона. У праці Цицерона "De republica" він повторює думку Ліві, що план викрадення жінок Сабіни на фестивалі був зроблений для того, щоб "зміцнити нову державу" та "захистити ресурси свого королівства та людей". На відміну від Лівія, Цицерона та Діонісія, Овідій розглядає викрадення Сабіни як можливість для чоловіків Риму, щоб здійснити свої сексуальні бажання, а не спробу взяти дружини для виробництва дітей для міста. Хоча він зазначає проблему, пов’язану з відсутністю жінок у Римі, але не вважає, що це є фактором у плануванні викрадення.

Наслідки[ред. | ред. код]

Батьки викрадених дівчат та жінок згуртувались навколо царя сабінян Тита Тація. Однак ценінці[en] під керівництвом свого правителя Акрона вирішили не чекати, доки сабіняни підготуються до війни і почали власну агресію проти римлян. Наслідком швидко початої та недостатньо підготованої війни стала їх повна поразка та захоплення їхнього міста військом під командуванням царя Ромула. Це послабило антиримську коаліцію міст та зміцнило становище Риму на Апеннінському півострові.[1]

Примітки[ред. | ред. код]