Випередження рівнодення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Випередження рівнодення (лат. praecessio aequinoctiorum) — історична назва для поступового зміщення точок весняного та осіннього рівнодень (тобто точок перетину небесного екватора з екліптикою) назустріч видимому річному руху Сонця.

Причини[ред.ред. код]

Причиною випередження рівнодення є явище, яке з методологічних міркувань поділяють на прецесію та нутацію. Прецесія (і нутація) поділяється на місячно-сонячну, планетну та геодезичну.

Ефекти[ред.ред. код]

Місячно-сонячна прецесія є віковий квазірівномірний рух середнього полюса по малому кругу небесної сфери з повільнозмінним радіусом приблизно рівним навколо полюса екліптики з періодом приблизно 25 772 років (платонівський рік). Приводить до зсуву точки весняного рівнодення по екліптиці на 50,3"/рік.

Планетна прецесія є обертання площини екліптики з кутовою швидкістю навколо осі, яка лежить у площині екліптики і має довготу . Планетна прецесія зсуває точку зі швидкістю приблизно 10"/сторіччя й зменшує нахил екліптики до екватора приблизно на 47"/сторіччя.

Геодезична прецесія зсуває точку на 1,92"/сторіччя.

Місячно-сонячна нутація викликає періодичний зсув точки по екліптиці з амплітудою і періодичні варіації нахилу екліптики з амплітудою . Прямі збурення від планет безпосередньо на обертання Землі і опосередковані збурення (через вплив планет на орбіту Місяця) призводять до появи планетних членів у нутації.

Геодезична нутація має амплітуду arcsec.

Загальним ефектом випередження рівнодення є рух небесного полюса серед зір (а точки весняного рівнодення — по екліптиці). На початку нашої ери точка перебувала в сузір'ї Овна. Наразі вона зсунулася більше ніж на на захід і перебуває в сузір'ї Риб.

Див. також[ред.ред. код]

Астрологічна ера

Посилання[ред.ред. код]