Вовк-Карачевський Василь Никодимович

Вовк-Карачевський Василь Никодимович
Народився	8 травня 1834(1834-05-08) Ніжинський район, Україна
Помер	8 березня 1893(1893-03-08) (58 років)
Країна	Російська імперія
Діяльність	громадський активіст
Alma mater	Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира

Вовк-Карачевський Василь Никодимович (нар. 26 квітня (8 травня) 1834(18340508), Британи — 24 лютого (8 березня) 1893, Київ) — український громадсько-культурний діяч ХІХ століття з кола Пантелеймона Куліша та Володимира Антоновича. Перекладач Євангелія, публіцист, журналіст. Батько члена української фракції І Державної Думи Василя Карачевського.

Також професійний лікар, суддя.

Біографія

1856 року закінчив медичний факультет Київського університету, працював мировим посередником та мировим суддею.

Активно співпрацював та друкувався у галицьких періодичних виданнях. Є автором історичних досліджень та публіцистичних статей.

Товаришував з О. Кониським, належав до Київської старої громади. В його помешканні проводив приватні виклади видатний історик Володимир Антонович.

Був співробітником журналів «Основа», «Правда» та інших українських видань.

Вже після смерти видані його дослідження «Канів і його коротка історія» — 1899.

Розмістив у серії «Руська історична бібліотека» переклад праць М. Костомарова, Д. Іловайського, М.Дашкевича, В.Антоновича.

1893 року окремим виданням вийшов його переклад книжки Дж. Кеннана «Сибір».

Його син Василь був членом I Державної думи Російської імперії — входив до складу української думської фракції.

Джерела

• Прес-центр^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• О. В. Корнієвська. Вовк-Карачевський Василь Никодимович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 589. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.