Карло Волошинський
| о. Карло Волошинський | |
|---|---|
| Народився |
26 жовтня 1846 Каньчуга, Гміна Каньчуга, Переворський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
21 листопада 1924 (78 років) Перемишль, Львівське воєводство, Польська Республіка |
| Поховання | Головний цвинтар у Перемишліd |
| Країна |
 Австро-Угорщина.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | священник |
| Заклад | Перемишльська греко-католицька семінарія |
| Батько | Михайло Волошинський |
| Мати | Юліанна з роду Шимчакевич |
| Родичі | Ігнатій, Едуард, Йосип, Петро, Станіслав, Леопольд |
Карло Волошинський (26 жовтня[1] 1846, Каньчуга, Австрійська імперія — 21 листопада 1924, Перемишль, Польська республіка) — греко-католицький священник, митрат, член капітули та консисторії Перемиської єпархії, капітульний вікарій Перемиської єпархії після смерті Костянтина Чеховича, полонофіл і прихильник тісної співпраці греко-католицької церкви з польською римо-католицькою.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в 1846 році у сім'ї Михайла Волошинського і Юліанни Шимчакевич у містечку Каньчуга у Переворському повіті, де у цей час проживало багато українців. У сім'ї Волошинських, крім Карла було ще шість синів:
- Ігнатій (1840—1904) — бурмістр Каньчуги
- Едуард (1844 — ?)
- Йосип (1851 — ?) — одружився і жив у Каньчузі
- Петро (1853—1859) — помер дитиною
- Станіслав (1857—1859) — помер дитиною
- Леопольд (1860—1864) — помер дитиною
Висвячений на священника у 1873 році. Вперше згадка про Карло Волошинського зустрічається у шематизмі 1874 року в Старосільському деканаті. Був одружений, проте близько 1874 року овдовів.
Був сотрудником на парафії у Старій Солі. У 1875 році був переведений на незалежного сотрудника у селі Острів у Перемиському деканаті. З 1880 року переведений до Перемишля, де став членом консисторії Перемишльської єпархії, а також був професором у Перемиській семінарії.
У наступні роки церковна кар'єра Карло Волошинського стрімко розвивалась. Він стає членом капітули Перемиської єпархії, де у період 1887—1898 років виконує обов'язки схоласта — відповідальний за розвиток шкільної освіти у межах єпархії.[2]
Після смерті Перемиського єпископа Костянтина Чеховича у 1915 році протягом кількох місяців був капітульним вікарієм Перемиської єпархії до моменту обрання нового єпископа Йосафата Коциловського.
У 1923 році у нього відбувся гострий конфлікт із перемиським єпископом Йосафатом Коциловським. У звіті від 7 червня 1924 року воєводи Водзіцького до міністра духовних віросповідань та народної освіти у Варшаві, причиною цього були розбіжності у політичних та національних питаннях. Мова йде про полонофільські симпатії Карла Волошинського, який був прихильником зближення українських греко-католиків з польськими католиками. Коциловський відсторонив його від посад у капітулі та консисторії.
Кароль Волошинський помер 21 листопада 1924 року.[3] У свідоцтві про смерть причиною смерті зазначається виснаження. Запис міститься у метричній книзі греко-католицької парафії Перемишля на передмістя Вільче Перекопана. Могила знаходиться на головному кладовищі в Перемишлі (секція 10, ряд 10, могила № 11).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Archiwum Państwowe w Przemyślu. Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. [Kopie ksiąg metrykalnych parafii Krzeczowice z filiami Bóbrka, Kańczuga, Łopuszka Mała, Niżatyce, Siennów, Urzejowice, Żurowice Wielkie, Żurawiczki Małe (dekanat Leżajsk)]. - S. 230.
- ↑ Kalendarz Katolicki Krakowski na Rok Pański 1889
- ↑ Kronika przemyska // Słowo Polskie. — 28 listopada 1924
Посилання[ред. | ред. код]
- Asia Grzywna. Biskup ruski Karol Wołoszyński (1846—1924) // Kartky z albumu. — Процитовано 25.02.2023
- Vološyns'kyj Karlo // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 879. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)