Вольфганг Форвальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вольфганг Форвальд
нім. Wolfgang Vorwald
Народився 8 травня 1898(1898-05-08)
Беесков, Одер-Шпрее, Бранденбург, Німеччина
Помер 1 червня 1977(1977-06-01) (79 років)
Мюнхен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність інженер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Вольфганг Форвальд (нім. Wolfgang Vorwald; 8 травня 1899, Бесков1 червня 1977, Мюнхен) — німецький військовий чиновник, генерал-лейтенант люфтваффе (1 липня 1944), міністерський диригент (15 листопада 1957).

Біографія[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни 5 червня 1917 року вступив в армію, служив в артилерії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, з 1920 року служив в зенітних частинах. Закінчив вище технічне училище в Берліні-Шарлоттенбурзі (1934). З 1 жовтня 1934 року — командир ескадрону транспортного (зенітного) дивізіону «Зеераппен». 1 квітня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений командиром батареї. З 1 січня 1936 року — інструктор з тактики військового училища в Мюнхені, з 1 жовтня 1937 року — командир навчального батальйону училища зенітної артилерії.

1 липня 1938 року очолив 6-й відділ (озброєння) відомства генерал-квартирмейстера люфтваффе, а 1 листопада 1941 року очолив Технічне управління Імперського міністерства авіації. 29 квітня 1945 року взятий в полон американськими військами. 15 січня 1948 року звільнений.

1 вересня 1953 року вступив на службу до відомства федерального канцлера, з 1 квітня 1956 по 10 лютого 1958 року — директор технологічного відділу Федерального міністерства оборони. В 1957 році підозрювався у державній зраді, але був виправданий. 30 травня 1964 року вийшов на пенсію.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
  • Karl Friedrich Hildebrandt: Die Generale der Luftwaffe 1935–1945. Band 3: O–Z. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2207-4, S. 454–455.
  • Klaus D. Patzwall: Die Träger des Kriegsverdienstkreuzes 1942–1945. Verlag Militaria-Archiv Klaus D. Patzwall Hamburg 1984, S. 170f.
  • Lothar Baar, Dieter Petzina: Deutsch-deutsche Wirtschaft 1945 bis 1990. Winkel-Verlag 1999, ISBN 978-3-89590-073-0.
  • Horst Boog, Gerhard Krebs, Detlef Vogel, Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg. Band 7: Das Deutsche Reich in der Defensive: Strategischer Luftkrieg in Europa, Krieg im Westen und in Ostasien 1943–1944/45., Militärgeschichtliches Forschungsamt 2001, ISBN 978-3-421-05507-1.