Повітряні сили Німеччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасний знак військових Люфтваффе

Повітряні сили Німеччини або Люфтва́ффе (нім. Luftwaffe — повітряна зброя) — назва німецьких повітряних сил у складі рейхсвера, вермахта і бундесвера.

Історія[ред.ред. код]

Перша світова війна[ред.ред. код]

Cross-Pattee-Heraldry.svg

З появою військової авіації попередник Люфтваффе «Імперська військово-повітряна служба» (нім. Luftstreitkräfte) була організована в 1910 році. Військові мали намір використовувати авіацію перш за все для розвідки на підтримку армії на землі, так же як повітряні кулі були використані протягом Франко-Прусської Війни 1870–1871 рр.

Хоча військово-повітряна служба використовувала різні типи літальних апаратів (винищувачі, розвідники, бомбардувальники і дирижаблі), найвідомішими для публіки були пілоти-винищувачі, такі як Манфред фон Ріхтгофен («червоний барон»), Ернст Удет, Герман Герінг, Макс Імельман, Вернер Фосс.

До початку 1918 р. на літаках Німеччини і Австро-Угорщини була використана емблема ордену Залізного хреста. Далі було використано грецький хрест чорного кольору на білому фоні.

За Версальським договором Імперська військово-повітряна служба була розпущена і літаки були знищені.

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

У зв'язку з забороною на існування військово-повітряних сил в Німеччині військові пілоти мали тримати своє тренування в таємниці. З 1924 по 1933 рр. в Липецьку провадилось тренування німецьких пілотів на літаках радянського, нідерландського і німецького виробництва.

В Німеччині існувала напіввійськова організація «Німецький повітряний союз» (нім. Deutscher Luftverband), яким керував Ернст Удет. 26 лютого 1935 Адольф Гітлер наказав Герману Герінгу створити військово-повітряні сили. Люфтваффе було створено на основі «Німецького повітряного союзу».

Люфтваффе мало добру можливість випробувати пілотів, авіацію і тактику в Іспанській Громадянській Війні 1936–1939, коли Легіон Кондора був відправлений до Іспанії на підтримку анти-республіканського повстання під проводом Франціско Франко.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Luftwaffe roundel WW2.png

Перед початком війни, Люфтваффе була одною з найсучасніших, наймогутніших і найдосвідченіших військових авіацій у світі. Люфтваффе мало перевагу у літаках перед суперниками. Військово-повітряні сили були невід'ємною частиною доктрини Бліцкригу. Використання пікіруючих бомбардувальників Штука (нім. Stuka) для підтримки армії і переважаючих сил тактичних винищувачів були ключами до декількох ранніх успіхів. Месершміт Bf 109 був найбільш різностороннім винищувачем, і його було проектовано коли біплани були ще стандартом. Фокке-Вульф Fw 190 вважається найкращим німецьким винищувачем Другої світової війни. Влітку і восені 1940 р, Люфтваффе програло битву над Британією, першу цілком повітряну битву, що стала першою поразкою Німеччини. Вслід військовим невдачам на Східному фронті, від 1942 року у Люфтваффе почався поступовий занепад. Авіація союзників стала переважати німецьку кількістю. Під кінець війни Люфтваффе не було більше головним чинником, і незважаючи на постачання удосконалених літаків, таких як Месершміт Me262 і Me163, боєздатність сил падала через нестачу палива, недостатність виробничих потужностей і відсутність навчених пілотів.

Холодна війна[ред.ред. код]

Люфтваффе було розпущено в серпні 1946 року.

Люфтваффе було створено знов після приєднання ФРН до НАТО у 1955 р. Більшість літальних апаратів, які використовувало Люфтваффе, було розроблено в США і виготовлено в Німеччині за ліцензією. На фюзеляжі літаки мали знак залізного хреста, на кілі — зображення прапора ФРН.

Багато відомих пілотів-винищувачів, які були у Люфтваффе під час Другої світової війни, стали пілотами військової авіації ФРН і пройшли навчання в США на сучасній техніці. Серед них Еріх Хартманн, ас з найбільшим рахунком (352 збитих літаків), Герхард Баркхорн (301), Гюнтер Ралль (275) і Йоханнес Штейнхофф (176). Стейнхофф, літав на реактивному Ме-262 і зазнав тяжкої аварії на ньому, а згодом став головнокомандувачем Люфтваффе, Гюнтер Ралл був наступником. Хартманн пішов у відставку в чині полковника у 1970 р.

Протягом 1960-х «криза Старфайтера» була великою проблемою в Німеччині, оскільки багато пілотів винищувача Локхід Ф-104 Старфайтер зазнали аварії. У Люфтваффе 292 з 916 Старфайтерів потерпіли аварії, забравши життя 115 пілотів. Західна німецька публіка вірила в те, що Старфайтер був ненадійним і називала його «творець вдів» (нім. Witwenmacher), літаюча труна (нім. fliegender Sarg) і «цвях у ґрунті» (нім. Erdnagel).

Стейнхофф і його заступник Ралл звернули увагу на те що в інших країнах Старфайтер виявляється набагато безпечнішим — Іспанія не втратила жодного у той самий час. Американські фахівці перекладали відповідальність за аварії на практику агресивних польотів і польотів на дуже малих висотах німецькими пілотами. Стейнхофф і Ралл вирушили в США для навчання інструкторами Локхід, і помітили деякі специфічні особливості в навчанні, які могли створити ситуації для нещасних випадків. Стейнхофф і Ралл негайно змінили навчальний курс для пілотів Старфайтерів, і кількість нещасних випадків швидко зменшилась до таких же або кращих, ніж в військово-повітряних силах інших країн. Незважаючи на покращення ситуації, Старфайтери було замінено в Німеччині раніше, ніж в інших країнах.

На початку червня 1979 р. Люфтваффе стала отримувати винищувачі-бомбардувальники Панавіа Торнадо. Всього було отримано 212 літаків.

Об'єднання Німеччини[ред.ред. код]

Bundeswehr Kreuz.svg

Військово-повітряна служба НДР (нім. Luftstreitkräfte der NVA) була приєднана до Люфтваффе після об'єднання Німеччини у жовтні 1990. Через те, що в НДР стояли на озброєнні літаки виробництва Східного блоку, такі як Су-17, МіГ-21, МіГ-23 і винищувачі МіГ-29, більша частина обладнання яких була не сумісна з західнонімецької обладнанням НАТО, тому вони були виведені з експлуатації і продані або передані новим членам НАТО в Східній Європі, таким як Польща і країни Балтії.

Техніка та озброєння[ред.ред. код]

Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки Зображення
Бойові літаки
Eurofighter Typhoon Європейський Союз Євросоюз багатоцільовий винищувач 123 [1] Всього замовлено 180.[1]. З доповіді Міноборони ФРН на 2 грудня 2015 року ПС ФРН мають у своєму розпорядженні всього 55 літаків здатних виконувати бойові завдання.[2]. 2010-06-11 Eurofighter Luftwaffe 31+21 EDDB 01.jpg
Panavia Tornado IDS

Panavia Tornado ECR

Німеччина Німеччина винищувач-бомбардувальник

розвідник-бомбардувальник

86[3]


20 [3]

З доповіді Міноборони ФРН на 2 грудня 2015 року ПС ФРН мають у своєму розпорядженні 93 літаки Tornado. З них 66 знаходяться в експлуатації, а здатних виконувати бойові завдання лише 29. German Panavia Tornado.JPG

Tornado ECR JaBoG 32 1997.JPEG

Транспортні і пасажирські літаки
Airbus A400M Європейський Союз Євросоюз транспортний 5[1]. план 53 літаки[1]. Luftwaffe (German Air Force), 54+01, Airbus A400M (22550413067).jpg
Airbus A310

Airbus A310 MRTT

Європейський Союз Євросоюз пасажирський

літак-заправник

1[3]

4[3]


створені на базі Airbus A310
Airbus A310 MRT MedEvac.jpg

Airbus A310 MRTT.jpg

Transport Allianz C.160 Transall Європейський Союз Євросоюз середній військово-транспортний літак 53[3] C-160 Transall - ILA2002.jpg
Airbus A340 Європейський Союз Євросоюз VIP Транспорт 2[3] Airbus A340 of the German government 16+01.jpg
Airbus A319 Європейський Союз Євросоюз пасажирський 2[3] 15+02 Airbus A319-133X CJ (cropped).JPG
Bombardier Global Express Канада Канада адміністративний літак 4[3] модель Global 5000 Bombardier Global 5000.jpg
Навчальні літаки
Raytheon T-6 Texan II Flag of the United States.svg США навчально-тренувальний 69[3] Beechcraft AT-6 - RIAT 2010 (4831973320).jpg
Northrop T-38 Talon Flag of the United States.svg США навчально-тренувальний 40[3] Northrop T-38C Talon.jpg
Гелікоптери
Eurocopter H145M Європейський Союз Євросоюз багатоцільовий гелікоптер 15[3] військовий варіант Eurocopter EC 145 (D-HWVS) of ADAC at Góraszka Air Picnic 2005.jpg
Sikorsky CH-53G/GA

Sikorsky CH-53GS/GE

Німеччина Німеччина важкий транспортний гелікоптер

пошуково-рятувальний

64[3]


20[3]

вироблялися за ліцензією в Німеччині CH-53 Stallion (German Army) at RIAT 2010 arp.jpg
Eurocopter AS 532 Європейський Союз Євросоюз VIP гелікоптер 3[3] Eurocopter Cougar (Luftwaffe) AS532U2 GAF 82+01.jpg
БПЛА
Euro Hawk Flag of the United States.svg США розвідувальний БПЛА 1 ILA 2010 Samstag 121.JPG
IAI Heron Ізраїль Ізраїль розвідувальний БПЛА 3[4] ILA 2010 Samstag 328.JPG
ППО
MIM-104F Patriot Flag of the United States.svg США зенітний ракетний комплекс 12[3] PAC-3 Patriot System 2.jpg
MANTIS Німеччина Німеччина зенітно-артилерійський комплекс 2[3]
Ozelot Німеччина Німеччина самоходний зрк 10[3] на основі FIM-92A Stinger Ozelot.jpg
Fliegerfaust 2 Stinger Німеччина Німеччина ПЗРК FIM-92 Stinger виробляється за ліцензією компанією EADS в Німеччині. Stinger (dummy) and case.png

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]