Воронін Павло Пантелеймонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воронін Павло Пантелеймонович
Воронін Павло Пантелеймонович.jpg
Народився 23 вересня 1915(1915-09-23)
місто Єйськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація
Помер 11 грудня 1982(1982-12-11) (67 років)
місто Одеса
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РРФСР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Ленінградський інститут інженерів водного транспорту
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Учасник Німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання старший лейтенант
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Павло Пантелеймонович Воронін (23 вересня 1915(19150923), місто Єйськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 11 грудня 1982, місто Одеса) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Одеського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 р. Кандидат технічних наук (1974).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1931 році робітником-будівельником.

У 1939 році закінчив Ленінградський інститут інженерів водного транспорту.

У 1939 році — начальник виробничого відділу Балтійського технічного флоту («Балтехфлоту»).

У 1939—1945 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром 1-ї роти 9-го зенітно-прожекторного полку 55-го Зенітного артилерійського дивізіону протиповітряної оборони.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1945—1951 роках — начальник каравану, начальник Ленінградського району «Балтехфлоту», начальник Латвійського району «Балтехфлоту».

У 1951—1955 роках — головний інженер, заступник начальника тресту «Чорноморський технічний флот» (ЧТФ), керуючий тресту «Південьгідробуд» у місті Одесі.

У 1955—1960 роках — завідувач відділу будівництва і будівельних матеріалів Одеського обласного комітету КПУ.

У 1960 — січні 1963 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Одеського промислового обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 10 листопада 1969 року — 2-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.

У 1969—1979 роках — директор Чорноморського науково-дослідного і проектного інститут (ЧМНДІП) у місті Одесі, член ради Південного наукового центру Академії наук Української РСР.

З 1979 року — персональний пенсіонер в місті Одесі.

Звання[ред. | ред. код]

  • старший лейтенант

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]