Воррен Ітон
Воррен Семюел Ітон | |
---|---|
Warren Samuel Eaton | |
![]() | |
Народився | 12 червня 1891 Рапід-Сіті, Південна Дакота, США |
Помер | 22 червня 1966 (75 років) Лос-Анджелес, США |
Поховання | Portal of the Folded Wings Shrine to Aviation |
Громадянство | ![]() |
Діяльність | льотчик |
Військове звання | підполковник ВПС США |
Воррен Семюел Ітон (англ. Warren Samuel Eaton; 12 червня 1891, Рапід-Сіті, Південна Дакота, США — 22 червня 1966, Лос-Анджелес, США) — американський піонер авіації.[1]
Воррен Семюел Ітон народився в Південній Дакоті 12 червня 1891 року і переїхав до Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія, ще будучи дитиною. Під час навчання у школі, він потрапив під опіку професора Лейверна Твінінга (Laverne Twining), з Los Angeles Manual Arts High School. У школі він розширив свої знання з математики, фізики та аеродинаміки.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/AL17_Warren_Eaton_Photo_000375_%2810874016753%29.jpg/250px-AL17_Warren_Eaton_Photo_000375_%2810874016753%29.jpg)
Почувши про успіх братів Райт, Воррен Ітон вирішив побудувати власний літак. Він заснував авіабудівну компанію «Eaton Brothers Aircraft Company», зі своїм братом Френком. Компанія побудувала кілька літальних апаратів, і Воррен здійснив свій перший політ у червні 1909 року. За цей час він навчив керувати літаком 26 учнів, а також переконав свою матір скласти йому компанію, здійснивши перший політ матері та сина.
Пізніше Воррен Ітон приєднався до фахівця з аеробатики Лінкольна Бічі (Lincoln Beachey) в його авіатурне по території Сполучених Штатів. Він проектував і будував літаки для Бічі. Під час турне вони також об’єднались із відомим гонщиком того часу Барні Олдфілдом (Barney Oldfield), задля змагань на гоночній трасі. Воррен Ітон залишався з Бічі до загибелі останнього у затоці Сан-Франциско.[2] [3]
Після цих подій він працевлаштувався у компанію Гленна Кертісса, допомагаючи в розробці та виробництві літаків — амфібій Curtiss. Коли уряд США запровадив ліцензування для пілотів, Ітон отримав ліцензію № 85.
На початку Першої світової війни Воррен Ітон вступив до лав Авіаційної служби Армії США та почав працювати на військовому об'єкті на місці сучасної авібази Райт-Паттерсон. Там він, як інженер, займався розробкою та будівництвом бомбардувальника DeHaviland DH-4, єдиного американського літака, що брав участь у Першій світовій війні.
Після війни він почав працювати у компанії Universal Pictures, займаючись розробкою мініатюр для використання у кіно. Він побудував макет Сан-Франциско, який був використаний для зображення руйнування міста під час землетрусу 1906 року. Також він також створив копію собору Паризької Богоматері, використану у фільмі «Горбань із Нотр-Дама» (1939).
Пізніше Ітон зацікавився радіо і побудував власний пристрій. Він помітив, що при повороті антени звук посилювався при наведенні в напрямку станції. У той час уряд створював першу авіапошту, і пілоти губились, коли не мали орієнтирів у вигляді автошляхів чи залізничних колій, особливо у штормову погоду. Тому Воррен Ітон, у середині 1920-х років, спроектував перший радіопеленгатор або, як його стали називати, радіокомпас. У 1928 році відбулася публічна демонстрація пристрою у Лос-Анджелесі, після чого відбулися офіційні демонстрації у Вашингтоні, перед представниками військових та цивільних відомств. Згодом перший екземпляр радіокомпаса, побудований за армійськими вимогами, після проходження випробувань Воррен Ітон надав армії. З грудня 1928 по травень 1931 року він отримав 12 патентів на автоматичні радіонавігаційні засоби.
Напередодні початку Другої світової війни уряд, згадуючи досвід Ітона у Першій світовій війні, запропонував йому взяти участь у комісії армійського повітряного корпусу для надання допомоги країні. Він зайняв місце у комісії, у званні майора, та був призначений у авіаційний комітет Боїнг, Дуглас, Vega. Комітет забезпечував стандартизацію та взаємозамінність при будівництві літака B-17 «Летюча фортеця», що випускався на заводах західного узбережжя.
У міру того, як війна прогресувала, Ітон мав багато різноманітних завдань, але головним чином у сфері технічного обслуговування та постачання. Він закінчив службу у званні підполковника 2-гої повітряної армії у Колорадо-Спрінгз.
Після війни Воррен Ітон займався удосконаленням медичного обладнання для електрокардіографії.
Деякий час займав посаду президента «Early Birds of Aviation», товариства присвяченого історії «піонерів авіації».
- Early Birds of Aviation [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Warren Samuel Eaton. Early Aviators. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 17 листопада 2011.
- ↑ Beachey Killed in a Taube Drop. New York Times. 15 березня 1915. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 26 серпня 2009.
- ↑ Hundreds Decorate Grave Of Beachey. The San Francisco Examiner. 15 березня 1916. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019 — через https://www.newspapers.com/.
|