Воскоїдові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Воскоїдові
Prodotiscus regulus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Воскоїдові (Indicatoridae)
Swainson, 1837
Роди
Indicator
Melichneutes
Melignomon
Prodotiscus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Indicatoridae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Indicatoridae
EOL logo.svg EOL: 1594
ITIS logo.svg ITIS: 178145
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 189527
Fossilworks: 39435

Воскої́дові[1] (Indicatoridae) — родина птахів ряду Дятлоподібних, що включає 16 видів. Поширені в тропіках Старого Світу — більшість видів зустрічаються в Африці та два — в Азії. Відомі як медовказчики — птахи вказують місцезнаходження гнізда бджіл або ос з медом іншим тваринам. При цьому вони поїдають лише віск, що залишається. Такий тип взаємовідносин між організмами називають мутуалізмом. Воскоїдові також одні з небагатьох птахів, для яких властивий гніздовий паразитизм.

Опис[ред.ред. код]

Довжина тіла 10-20 см. За зовнішнім виглядом нагадують синиць. У забарвленні переважають сірувато-зелені відтінки, що чергуються з чорними, білими і жовтими ділянками; статеві відмінності виражені слабко. Наявні слабко виражені сліпі кишки. Шкіра товста (захист від бджіл і ос). Дзьоб невеликий, міцний (нагадує синиць), зі щілиноподібними ніздрями, які розташовані біля гребеня, без щетинкоподібних пір'їн. Крила загострені, 9-10 першорядними маховими. Хвіст ступінчастий або обрізаний прямо, з 10-12 пір'їн. У шлюбному польоті деякі види видають оперенням хвоста звуки, що нагадують дзижчання. Більшість видів володіють гучним голосом, крім того, видають дріб дзьобом подібно дятлам.[2]

Біологія[ред.ред. код]

Медоїд не в змозі відшукати гніздо бджіл, тоді як воскоїдові не можуть самостійно дістатися до вмісту гнізда.

Поширені в Африці і Південно-Східній Азії. Населяють тропічні ліси. Ведуть осілий спосіб життя. Деревні, дуже активні птахи. Добре літають та спритно лазять по гілках. У позагніздовий період тримаються поодиноко в кронах дерев і великих кущів, де збирають дрібних комах. Літаючих комах ловлять на льоту, роблячи кидки з присади. Характерною рисою є своєрідна поведінка — розшукують дупла з гніздами ос і бджіл та своїми криками і поведінкою привертають до них увагу. Після розкриття людиною або медоїдом дупла підбирають стільники, що випали і поїдають віск. Тоді як мед і личинки комах дістаються медоїду. Віск перетравлюється в кишечнику воскоїдів завдяки бактеріям.

Для всіх видів характерний гніздовий паразитизм. Білі яйця з блискучою шкаралупою підкладають у гнізда бородаток і дятлів, рідше — одудів, сорокопудів, вивільг, трав'янок, горобців. Пташенята після вилуплення мають спеціальний гачечок на кінчику дзьоба, який дозволяє йому позбавитись від інших пташенят у гнізді. Згодом гачечок зникає.[2]

Класифікація[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Фесенко Г. В., Шидловський І. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів. Частина 2. Палеогейська і Арктогейська суші // Біологічні студії. — 2013. — Т. 7, № 1. — С. 205—226.
  2. а б Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.

Література[ред.ред. код]

  • Hoyo, J. del, et al., eds. (2002). Handbook of the Birds of the World. Vol. 7: Jacamars to Woodpeckers. Barcelona: Lynx Edicions. с. 613. ISBN 84-87334-37-7. (англ.)