Всесоюзна комуністична партія більшовиків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Всесоюзна Комуністична Партія Більшовиків — може розглядатися як один з продуктів розпаду Комуністичної партії СРСР.

Історія виникнення[ред.ред. код]

Витоки ВКПБ — Всесоюзне товариство «Єдність — за ленінізм та комуністичні ідеали», що організувалося в Москві ще в 1989 році та більшовицька платформа в КПРС на чолі з Ніною Андреєвою, яка виникла під час «перебудови» в СРСР. Прихильники Ніни Андреєвої - ностальгічно-консервативна маса комуністів, які зорганізувалися як Всесоюзна Комуністична Партія Більшовиків.

Установчий з'їзд ВКПБ відбувся 8 листопада 1991 року в Ленінграді (тепер Санкт-Петербург). В його роботі взяли участь 234 делегати, в т. ч. 178 — з правом вирішального голосу. На з'їзді були представлені Російська Федерація, Україна, Білорусь, Молдова, Казахстан, а також країни Закавказзя, Середньої Азії та Прибалтики.

Ніна Андреєва засудила політику Михайла Горбачова та діяльність керівників держав, що брали участь в зустрічі у Біловезькій Пущі.

В програмі ВКПБ зазначалося, що в умовах загострення соціальних протиріч необхідно відновити Радянську державу, що виконувала б функції диктатури пролетаріату «як органу влади робітничого класу». Тобто, відновити СРСР сталінського типу.

ВКПБ, що виникла з КПРС, оголосила про своє правонаступництво «РСДРП, РКП(б), ВКП(б) та ленінського курсу в КПРС» та про необхідність продовжувати революційну традицію більшовизму на ідейній базі марксизму-ленінізму.

Розколи у ВКПБ[ред.ред. код]

Незабаром після виникнення у ВКПБ відбулися декілька розколів.

Розкол 1. Українська філія на чолі з Е.Ояпервом та Т.Болієвою відкололася від ВКПБ Ніни Андреєвої й утворила окрему Партію Комуністів (більшовиків) України (ПК(б)У), яка на сьогодні є зареєстрованою. Свого часу Ніна Андреєва вивела Т.Болієву з ВКПБ за непослідовну політику, оскільки реєстрація в Україні ПК(б)У є фактичним визнанням незалежності.

Розкол 2. Частина «ультра» на чолі з А.Лапіним оголосила Н.Андреєву ревізіоністкою і, провівши надзвичайний з'їзд, утворила паралельну ВКПБ-2. Лапіна підтримали багато регіональних організацій та значне число членів ВМГБ (Всесоюзна молода гвардія більшовиків). На підтримку Лапіна виступила голова Київської ВКПБ Г.П.Савченко, яка брала активну участь у проведенні надзвичайного з'їзду ВКПБ влітку 1995 року. Київська організація більшовиків є однією з найактивніших в Україні. На власні кошти членів організації видається (ксероксним методом) газета-листівка «За СССР». Київська ВКПБ небезпідставно вважається найактивнішою групою серед столичних лівих.

З початком 1992 року створився фактичний блок лівих Луганщини, до якого увійшли СПУ, ВКПБ — «Єдність» та Спілка ветеранів. Серед акцій, за які «відповідала» ВКПБ -- пікети за відродження сталінської моделі суспільства та СРСР, збирання коштів для ПМР, «антимітинг» 24 серпня 1992 року, що закінчився сутичкою, несанкціоноване пікетування держадміністрації в перші дні 1993 року і т.ін. Луганська ВКПБ видавала газету «Вибір» (1992-1993) та молодіжну «Молодую гвардию» (ред. О.Мазур), перше й останнє число якої побачило світ на початку 1993 року. В 1992-1993 роках ВКПБ в Україні діяло більш активно, але з часом активність спала. Це пояснюється декількома факторами. По-перше, ВКПБ не є зареєстрованою організацією, і це заважає їй ефективно функціонувати. По-друге, постійні розколи в партії не сприяють посиленню структур у регіонах. По-третє, йде вимирання членства ВКПБ, що, як правило, складається з ветеранів війни та людей похилого віку. По-четверте, відсутнє пряме фінансування організацій на місцях. І, по-п'яте, відсутність української специфіки в програмі-мінімум ВКПБ у краї призводить до неадекватного розуміння ситуації.

30 липня 1995 року в Одесі бюро ЦК ВКПБ по Україні прийнято постанову, де, зокрема, зазначалося: «антинародний курс, що проводиться урядом України, привів країну до загальної кризи, фактично перетворив її на колонію, сировинний придаток країн Заходу. Тому завданням більшовиків є практична організація робітничого класу та його союзників на боротьбу за Радянську владу як форму диктатури пролетаріату, за соціалізм, за відродження СРСР».

Відмінні риси ВКПБ[ред.ред. код]

На відміну від КПУ чи СПУ, що вимагають лише збереження системи Рад, більшовики стверджують, що «ВКПБ та її прихильники не є захисниками теперішніх Рад і бачать в них не більш ніж парламентизовану форму влади реставраторів капіталізму» Однак Ради все ж не вичерпали своїх «демократичних традицій», тому потрібно провесті реорганізацію їх на підставі більшовицької ідеї «Ради — для робітників, без буржуа» і таким чином, позбавитися «диктату буржуазії та їх хазяїв із США».

У національному питанні ВКПБ притримується тези, що «Лише відродження єдиного Радянського Союзу сталінського зразка, реформування управлінських апаратів і т.п. врятує нашу Батьківщину». Одночасно Н.Андреєва намагається відійти від великодержавності, оголосивши ВКПБ партією інтернаціоналістів. При цьому однак об'єктивно відстоюється провідну роль росіян в майбутньому Союзі.

Джерела[ред.ред. код]


Комуністичні партії та рухи Це незавершена стаття про комуністичну партію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
прапор Росії Це незавершена стаття про Росію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.