Карбонат натрію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вуглекислий натрій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карбонат натрію

Структурна формула карбонату натрію

Карбонат натрію
Систематична назва динатрій тріоксокарбонат
Інші назви кальційована сода, вуглекислий натрій
Ідентифікатори
Номер CAS 497-19-8
PubChem 10340
Номер EINECS 207-838-8
DrugBank DB09460
ChEBI 29377
RTECS VZ4050000
SMILES [Na+].[Na+].[O-]C([O-])=O
InChI 1/CH2O3.2Na/c2-1(3)4;;/h(H2,2,3,4);;/q;2*+1/p-2
Властивості
Молярна маса 105,99 г/моль
Молекулярна маса 106 а.о.м.
Густина 2,53 г/см³
Тпл 852 °C
Ткип 1600 °C
Кислотність (pKa) 10.33
Основність (pKb) 4.67
Небезпеки
ЛД50 4090 мг/кг (щури, орально)
Індекс ЄС 011-005-00-2
Класифікація ЄС Подразник Xi
R-фрази R36/37
S-фрази S2, S22, S26
NFPA 704
0
1
1
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Карбона́т на́трію Na2CO3, або кальцино́вана со́да — безбарвна кристалічна речовина, добре розчиняється у воді. З водного розчину кристалізується у вигляді декагідрату Na2CO3 • 10H2O, який називають кристалічною содою. При прожарюванні вона втрачає кристалізаційну воду і перетворюється у безводну сіль Na2CO3, яка надходить у продаж під назвою кальцинованої соди. Кальцинована сода належить до найважливіших хімічних продуктів, має широке застосування в склоробній, миловарній, текстильній і паперовій промисловості, а також у паро-силовому господарстві для пом'якшення води і в домашньому побуті.

Історія промислового виробництва

[ред. | ред. код]

Карбонат натрію Na2CO3, або сода, є одним з головних продуктів хімічної промисловості. У величезних кількостях сода споживається скляною, миловарною, целюлозно-паперовою, текстильною, нафтовою і іншими галузями промисловості, а також служить для отримання різних солей натрію. Застосування соди в домашньому вжитку загальновідомо.

До кінця XVIII століття вся сода, що застосовувалася в промисловості, добувалася виключно з природних джерел. Такими джерелами були природні відкладення карбонату натрію, що зустрічаються в Єгипті і деяких інших місцях, зола морських водоростей і рослин, що виростають на солончаковому ґрунті, і содові озера. У 1775 р. Французька академія наук, зважаючи на нестачу лугів у Франції, призначила премію за винахід якнайкращого способу отримання соди з куховарської солі. Проте пройшло шістнадцять років, перш ніж цим питанням зацікавився французький лікар Ніколя Леблан, який розробив економічно вигідний сульфатний спосіб отримання соди і в 1791 р. здійснив його у виробничому масштабі.

У 60-х роках XIX століття бельгійський хімік Ернест Сольве розробив новий «аміачний» спосіб отримання соди з хлористого натрію. Аміачний спосіб заснований на утворенні гідрокарбонату натрію при реакції між куховарською сіллю і гідрокарбонатом амонію в одному розчині. Цей спосіб повністю витіснив сульфатний спосіб Леблана. Головна його перевага перед сульфатним способом полягає в більшій економічності (малі витраті палива).

Використання

[ред. | ред. код]

Карбонат натрію Na2CO3, або сода, є одним з головних продуктів хімічної промисловості. У великих кількостях сода споживається скляною, миловарною, целюлозно-паперовою, текстильною, нафтовою і іншими галузями промисловості, а також служить для отримання різних солей натрію. Загальновідоме застосування соди в домашньому вжитку.

Входить до складу суміші Ешка.

Виробництво в Україні

[ред. | ред. код]

Основним виробником соди в Україні до 2009 року був Лисичанський содовий завод, який був монополістом у цій галузі. Однак після його банкрутства головним виробником стає Кримський содовий завод, власником якого є Group DF Дмитра Фірташа.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]