Вулиця Степана Бандери (Коломия)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Степана Бандери
Коломия
Назва на честь Степана Бандери
Історичні відомості: колишні назви
вул. Першотравнева (до 1991), вул. 3 травня (до 1945)
радянського періоду (українською) Першотравнева
Загальні відомості
Протяжність 900м
Поштові індекси 78200
Транспорт
Рух двобічний
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Степана Бандери — одна з центральних і головних вулиць Коломиї. Бічна від вулиці Івана Гетьмана Мазепи та Івана Крип'якевича. Колишні назви: вулиця Першотравнева, до 1945 — вулиця З Мая. Довжина — 900 м.

Вулиця Степана Бандери з'єднує залізничну станцію з вулицею Гетьмана Івана Мазепи.

Від цієї вулиці йдуть бічні вулиці Василя Стефаника, Юрія Шкрумеляка, Андрія Сахарова, Дмитра Яворницького і Привокзальна.

Історія[ред. | ред. код]

Прокладена в кінці 19 століття на ґрунтах колишнього землевласника Шрайбера. Первісна назва — Бічна Легіонів.

Назву вулиці З Мая надано їй на честь польської конституції від 3 травня 1791, а 1945 перейменовано на Першотравневу — на честь шанованого в СРСР Міжнародного дня солідарності трудящих.

20 серпня і 10 вересня 1989 вулицею з вокзалу в напрямку до Студентського парку йшли на перші коломийські віча багатолюдні колони маніфестантів зі Львова, Івано-Франківська, Калуша, Долини, Чернівців та інші. Разом з тим, незважаючи на пильний нагляд міліції і таємних агентів КДБ, йшли й колони коломийців.

Рішенням міськвиконкому 1991 на знак протесту проти підірваного в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської обл. пам'ятника Степанові Бандері, вул. Першотравневій надали ім'я національного героя України, Провідника ОУН Степана Бандери (19091959).

1991 на розі Вулиці Степана Бандери, навпроти залізничного вокзалу відкрито пам'ятник Степанові Бандері.

Визначні будівлі[ред. | ред. код]

Будинок № 2 на розі вулиці Гетьмана Івана Мазепи і Степана Бандери належав родині композитора Кос-Анатольського А. У 1950-х в ньому розмістили залізничну поліклініку, у 19441946 в її затоплених водою пивницях енкаведисти перед допитом тримали по шию у воді політв'язнів.

Навпроти, під № 7 — МПП кафе «Ватра».

У будинку, на місці котрого тепер будинок № 73, у ті роки засідав трибунал залізничних військ.

У багатоквартирному будинку № 9 від 1975 і до останніх своїх днів жив український письменник Бандурак Володимир (19151982).

Уздовж вулиці поблизу будинків № 1 — 13 міститься недіючий від 1950-х напівзруйнований польський цвинтар, де поховано багато коломийців польської національності. Там же стоїть напівзруйнований пам'ятник воякам австрійської армії, які загинули в боях за Коломию у роки Першої світової війни; пам'ятник «жертвам Косачова».

У будинку № 36 від 1990 — домівка Коломийського осередку Української республіканської партії (УРП).

У будинку № 38 перший поверх займав торговий комплекс «Галичанка». У 2016 на його місці відкрили супермаркет "Нива".

Уздовж вулиці навпроти будинків № 49 — 53 з кінця 1950-их розміщувалось єврейське кладовище, знищене 1987 за розпорядженням комуністичної міської влади. Його територія зараз частково зайнята під спортмайданчик ЗОШ № 4. На тому цвинтарі, за повідомленням Кобринського В., 1943 німці розстрілювали людей, в тому числі українців і поляків. Серед інших там убито і сина Кобринського В.

На вулиці наприкінці 1950-их вперше в Коломиї почали будувати багатоповерхові будинки, так звані «Хрущівки». Першим споруджено 4-поверховий будинок № 40, другим — № 42, третім — будинок на розі вулиці Степана Бандери і Юрія Шкрумеляка — № 17.

У залі будинку, що побудований 1969 на розі вулиці Степана Бандери і Дмитра Яворницького — № 28, відомого як клуб залізничників, 29 жовтня 1989 відбулася установча конференція Народного Руху Коломийщини, а 27 грудня 1989 — у присутності понад 1,5 тис. глядачів культурно-суспільне товариство «Поступ» влаштувало свій перший знаменитий концерт «Гей ви, стрільці січовії».

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б, 1998 рік
  • Мапа Коломиї, видавництво «Картографія», 2002 рік