Кос-Анатольський Анатолій Йосипович
Анатолій Йосипович Кос-Анатольський | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1 грудня 1909 |
Місце народження | Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
Дата смерті | 30 листопада 1983 (73 роки) |
Місце смерті | Львів, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Громадянство |
![]() |
Професія | композитор |
Освіта | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Жанри | балет і хор |
Нагороди |
Анато́лій Йосипович Кос-Анатольський (1 грудня 1909, Коломия, нині Івано-Франківська область — 30 листопада 1983, Львів) — український композитор, народний артист України (1969), лавреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980). Депутат Верховної Ради СРСР 8–9-го скликань. Рідний брат американського інженера-механіка Михайла Коса.
Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 грудня 1909 року в місті Коломия нині Івано-Франківської області в родині відомого галицького лікаря Йосифа Коса.
Навчаючись у Станиславській гімназії, створив хор, почав записувати пісні. У 1931 закінчив юридичний факультет Львівського університету, а в 1934 — Львівську консерваторію. У 1930-х разом з Леонідом Яблонським, Богданом Весоловським та Степаном Гумініловичем входив до складу популярної тоді на Львівщині «Джаз-капели Яблонського» («Ябцьо-джаз»)[2]. З 1934 по 1937 рік викладав у Стрийській філії Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка. У 1938—1939 роках працював адвокатом у містечку Залізці.[3]
Першою самостійною творчою роботою стало музичне оформлення спектаклів Львівського музично-драматичного театру (1941). В часі війни перебував на теренах Західної України. З 1939 року працював концертмейстером львівського Будинку піонерів, викладачем музичної школи. Після другої світової війни став членом та з 1951 року головою правління Львівського обласного відділення Спілки радянських композиторів України, працював концертмейстером Львівського драматичного театру, а від 1952 — викладачем Львівської консерваторії імені М. Лисенка (з 1973 року — професор).
Помер 30 листопада 1983 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі Львова (поле № 3). Надгробний пам'ятник виконав скульптор Еммануїл Мисько.[4]
Твори[ред. | ред. код]
Анатолій Кос-Анатольський є автором опери, трьох балетів, симфонічних творів, низки концертів та популярних хорів («Нова Верховина», «На горах Карпатах» та ін.), сольних пісень, романсів. Він широко використовував пісенні здобутки лемків, обробляв лемківські пісні, які успішно виконує хорова капела «Лемковина [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.]».
Список творів[ред. | ред. код]
Опера[ред. | ред. код]
- «Назустріч сонцю» (лібр. Ростислава Братуня, 1957, 2-а ред. «Заграва», 1959);
Балети[ред. | ред. код]
- «Хустка Довбуша» (лібр. П.Ковинєва, 1950),
- «Сойчине крило» (лібр. О. Гериновича за І. Франком, 1956),
- «Орися» (лібр. О. Гериновича, 1964, 2-а ред. 1967);
Оперета[ред. | ред. код]
- «Весняні грози» (лібр. Є. Кравченка, 1960);
Вокально-симфонічні твори[ред. | ред. код]
- Кантати «Давно те минуло» (сл. Т. Шевченка, 1961), «Безсмертний заповіт» (сл. власні, 1963),
- Ораторія «Від Ніагари до Дніпра» (сл. Р. Братуня, 1969),
- Поема «Львівська легенда» (сл. Р. Братуня, 1970) та інші;
Для симфонічного оркестру[ред. | ред. код]
- Сюїти з власних балетів (1950—1964),
- Концертна увертюра «Гаудеамус» (1961),
Інструментальні концерти[ред. | ред. код]
- Для фортепіано — 2 концерти (1955, 1962),
- Для арфи — концерт (1954),
- Поема для скрипки з оркестром (1966),
- Для скрипки з оркестром — рапсодія «На верховині» (1982);
Для інструментів соло[ред. | ред. код]
- Для скрипки — «Закарпатська рапсодія» (1952), Поема (1962);
- Для фортепіано — «Гомін Верховини» (1954), 12 прелюдій (1955), «Гуцульська токата» (1958), Скерцо (1959), «Буковинська сюїта» (1982);
Хори[ред. | ред. код]
Романси — «Солов'їний романс» (сл. власні, 1954), «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (сл. І. Франка, 1956), «Ой піду я межи гори» (слова власні, 1958), «Два потоки з Чорногори» (сл. Петренка) та ін.
Пісні — «Думи німі» (слова Лесі Українки), «На горах Карпатах», «Зустріч на стерні» (обидва на сл. П. Воронька, 1949), «Коломия-місто» (1954), «Ой коли б я сокіл» (обидва на власні слова, 1957), «Гей, браття опришки» (слова М. Устияновича, 1965, «Лукашева сопілка» (слова Й. Струцюка, 1981).
Естрадні пісні — «Білі троянди» (слова Р. Братуня), танго — «Зоряна ніч» (1965) та ін.
- Обробки народних пісень.
- музика до театральних вистав.
Музикознавчі праці[ред. | ред. код]
- Кос-Анатольський А. «С. П. Людкевич» — Київ, 1951.
Дискографія[ред. | ред. код]
- 2016: Фортепіянна музика Анатоля Кос-Анатольського у виконанні Олександра Козаренка. — Львів, 2016. — 56 хв. 43 сек.[5]
Ордени, премії та відзнаки[ред. | ред. код]
- орден Леніна
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден Дружби народів
- лауреат Сталінської премії СРСР (1951)
- лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980)
Вшанування[ред. | ред. код]
Вулиця в Сихівському районі Львова.
Музична школа № 3 в Івано-Франківську ім. Кос-Анатольського
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
- Волинський І. Анатолій Йосипович Кос-Анатольський. — К., 1965.
- Колодій Я., Полек В. Композитор Кос-Анатольський. — К., 1974.
- Терещенко А. А. Кос-Анатольський. — К., 1986.
- Сусловський О. Митці Львова. — Львів, 1959.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Личаківський некрополь — С. 139.
- ↑ «Шлягер 30-х років „Прийде ще час“ повернувся додому», Галина Вдовиченко. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 18 березня 2007.
- ↑ Дуда І., Медведик П. Кос-Анатольський Анатолій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 188. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 116. — ISBN 966-95279-6-1.
- ↑ Що нового послухати: вийшов диск з музикою Кос-Анатольського у виконанні Козаренка [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] Дзеркало Коломиї 14.08.2016
Джерела[ред. | ред. код]
- Галайчак Т. Ю. Кос-Анатольський Анатолій Йосипович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 204. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Жанна Попович. Двічі народжена із крушельниць : [арх. 21 січня 2014] // Дзеркало Тижня. — 2005. — № 42 (570) (4 листопада). — містить інформацію про допомогу композитора Марії Крушельницькій.
- Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 205.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кос-Анатольський Анатолій Йосипович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 558-559.
- Діячі науки і культури Лемківщини Лемківщину
- Інтерв'ю з Анатолієм Кос-Анатольським [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.] (аудіо)
- Народний ансамбль пісні і танцю «Лемковина» [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.]
|
- Народились 1 грудня
- Народились 1909
- Померли 30 листопада
- Померли 1983
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Львівського університету
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Лауреати Сталінської премії
- Лауреати Шевченківської премії 1980 року
- Народні артисти УРСР
- Українські композитори
- Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 9-го скликання
- Уродженці Коломиї
- Персоналії:Залізці
- Померли у Львові
- Українська опера
- Люди, на честь яких названі вулиці
- Артисти, відомі під псевдонімами