Вулиця Степана Бандери (Луцьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Степана Бандери
Луцьк
Вихід до вул. Шопена - panoramio.jpg
Район Центральний
Назва на честь Степана Бандери
Загальні відомості
Координати початку 50°44′54″ пн. ш. 25°19′36″ сх. д. / 50.748389° пн. ш. 25.326778° сх. д. / 50.748389; 25.326778
Координати кінця 50°44′50″ пн. ш. 25°20′03″ сх. д. / 50.747278° пн. ш. 25.33417° сх. д. / 50.747278; 25.33417
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Степана Бандери розташована у центрі Луцька та тягнеться від вулиці Винниченка до вулиці Шопена, історично об'єднала у собі декілька шляхів.

Історія[ред. | ред. код]

Її початок, як вулиці Банкова, виник у 1920-их роках у зв'язку з будівництвом Селянського банку (нині — Будинок офіцерів на вулиці Винниченка). Відомий польський архітектор Мар'ян Лялевич запроектував цілий комплекс банкових споруд. Нова Банкова вулиця по суті обгорнула ці споруди і паралельно з теперішньою Винниченка прямувала до річки Сапалаївки. Згодом виник проект провести від початку Банкової ще одну вуличну гілку, але вже на південь з виходом на алею Болеслава Хороброго (сучасний проспект Волі). Здійснити вдалося лише частину проекту — продовжили горизонтально частину Банкової. Ця невелика тупикова вулиця закінчувалася біля садиби маршалка місцевої шляхти, в гостях якого бував письменник Ігнацій Крашевський. Завдяки цьому вулиця під час урочистого ритуалу в день потрійного ювілею — народження, перебування на Волині та смерті була названа іменем Крашевського. Назва Банкова залишилася лише для північної її гілки.

З утвердженням радянської влади на Волині у 1939 році вулицю перейменували на честь російського полководця Олександра Суворова. В роки війни вулиця отримала назву Нічна. Назву Суворова відновили у 1944 році. У 1950-их роках у зв'язку з будівництвом обкому Компартії (нині — головний корпус СНУ на проспекті Волі) її з'єднали з іншою тупиковою вулицею Закоп'янською і продовжили до вулиці Шопена.

Ім'я голови Проводу ОУН Степана Бандери вулиця здобула у 2008 році. Відтоді майже на всіх будинках встановили таблички одного зразка з назвою вулиці. Однак колишня назва — Суворова досі іноді трапляється.

Сучасність[ред. | ред. код]

Окрім житлових будинків на вулиці розташовані Державне управління охорони навколишнього середовища у Волинській області, Обласний комітет товариства Червоного хреста України, Управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації, Міська клінічна стоматологічна поліклініка, банк, ряд магазинів, кав'ярня, салон-перукарня, туристичні агентства.

Будівлі та установи[ред. | ред. код]

Сфера послуг[ред. | ред. код]

  • Міжнародна експрес пошта ДХЛ Інтернешнл Україна — вулиця Степана Бандери, 2

Медицина[ред. | ред. код]

  • Міська клінічна стоматологічна поліклініка — вулиця Степана Бандери, 6

Державні установи[ред. | ред. код]

  • Управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації — Вулиця Степана Бандери, 5
  • Обласний комітет товариства Червоного хреста України — вулиця Степана Бандери, 5

Торгівля[ред. | ред. код]

  • Магазин одягу «Men's Secret» — вулиця Степана Бандери, 13
  • Магазин канцтоварів;— вулиця Степана Бандери, 13
  • Міні маркет "Бруклін маркет";- вулиця Степана Бандери 15

Заклади харчування[ред. | ред. код]

  • Кав'ярня «Чорна Королева» — вулиця Степана Бандери, 4
  • Паб «Palleta» — вулиця Степана Бандери, 6

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. Пясецький, Ф. Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. ISBN 966-361-050-6