Вулиця Кривий Вал (Луцьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кривий Вал
Луцьк
ЛуцькВал1.jpg
Район Центральний
Колишні назви
Кінна, Нижня, Імператора Олександра І, Столипінська, Поштова, 1-го травня
польського періоду (польською) Augustyna Kordeckiego, 3-go Maja, T. Hołówki
радянського періоду (українською) 1-го травня
Загальні відомості
Координати початку 50°44′46″ пн. ш. 25°18′55″ сх. д. / 50.746361° пн. ш. 25.315528° сх. д. / 50.746361; 25.315528
Координати кінця 50°44′37″ пн. ш. 25°19′31″ сх. д. / 50.743611° пн. ш. 25.325306° сх. д. / 50.743611; 25.325306
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Святому Миколаєві
Поштові відділення Головпоштамт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Кривий Вал у Вікісховищі

Вулиця Кривий Вал — одна з давніх вулиць луцького середмістя, яка простягається від Набережної до вулиці Глушець, перетинаючи вулиці Богдана Хмельницького та Лесі Українки. Вулиця має стару забудову XIX-ХХ ст., на ній розташовані кілька пам'яток архітектури. Назва вулиці відображає давнє функціональне призначення території. Тут був вал із укріпленнями.

Передумови формування[ред. | ред. код]

Коли в XIIIXVI ст. Луцьк активно підіймався в економічному і політичному значеннях, відбувалася активне освоєння території для розширення міста. Північною межею в цей час стали хрещаті яри, де були поставлені укріплення з міськими воротами. Головними вулицями цього району тодішнього Луцька були Пречистенська та Староволодимирська. Пречистенська завершувалася В'їзною баштою на північних укріпленнях княжого міста[1].

Information icon.svg

Information icon.svg

Поряд з укріпленнями розташовувався Пречистенський монастир з храмом Успіння Пресвятої Богородиці та церква Святої Параскеви П'ятниці. У XV ст. відбувалося й освоєння території за межами укріплень. Тут були утворений єврейський цвинтар. Крім того, існували церкви Св. Василя, Воскресіння Христового, Благовіщення. А ще далі, на Святій горі, у XVI ст. був збудований костел Св. Хреста[2].

Information icon.svg

Виникнення міської вулиці[ред. | ред. код]

Вулиця в 1930-х роках

У 1803 році почалася ліквідація північних укріплень. Були ліквідовані й кладовища. Територія починала швидко забудовуватися. На місці колишніх укріплень було утворено кілька нових вулиць, які тягнулися вздовж валів. Вулиця Кінна починалася від Дубнівської (теперішня Лесі Українки) і йшла вниз до річки Глушець. Інша вулиця — Нижня — тягнулася в протилежну сторону до перетину зі Староволодимирською (теперішня Богдана Хмельницького). У 1912 році Нижня була перейменована на Імператора Олександра І, а Кінна — на Столипінську. У 1921 р. вулиці об'єднали під загальною назвою — 3-го травня. Вулиця, яка від 3-го травня тягнулася до річки Стир, називалася Августина Кордецького. На ній у 1924 році був збудований Луцький міський театр імені Юліуша Словацького. А ще пізніше — музичну школу імені Шопена. Крім того, було збудовано кілька будинків цегляного стилю. У 1931 році знову відбулася зміна: колишню Столипінську перейменували на Голувки. На цих вулицях було збудовано кілька будинків у стилі конструктивізму: каси спілки підприємців, головна пошта, музична школа, деякі житлові будинки. Тут у 1930-х також містилися першокласний готель «Савой» [3], готель «Ренесанс», банк «Народний», польський клуб «Вогнище», де відбувалися перші слухання радіопередач, український клуб «Рідна хата» та інші заклади.

У 1939 році вулиці Кордецького, 3-го травня та Голувки були об'єднані під назвою 1-го травня. У 1941 році вулиця називалася Поштова, згодом знову 1-го травня. У 1990-х вулиці дали назву Кривий Вал[4].

Сьогодні[ред. | ред. код]

Ввечері


Вулиця Кривий Вал — одна з центральних вулиць Луцька. Простягається від Набережної до вулиці Глушець. Перетинається із вулицями Гончарова, Хакімова, Лесі Українки, П'ятницькою гіркою, Богдана Хмельницького. Рух односторонній від вулиці Глушець до Богдана Хмельницького [5].

Тут є ряд пам'яток архітектури конструктивізму та цегляного стилю. На початку вулиці збереглися старе плиткове мощення тротуарів та бордюри початку XX ст.

На вулиці розташовані музична школа № 1 ім. Фридеріка Шопена, на перетині з Богдана Хмельницького Волинський академічний обласний театр ляльок, Головпоштамт, Волинська філія ВАТ «Укртелеком», Головне управління Пенсійного фонд у Волинській області, готель «Noble boutique hotel», банки, магазини, кав'ярня.

На перетині з Богдана Хмельницького стоїть пам'ятник Святому Миколаєві.

Будинки[ред. | ред. код]

Номер Опис Вигляд
12 Один із будинків цегляного стилю. Зведений у 1927 році. ЛуцькВалЦБ.jpg
13 Луцька музична школа № 1 ім. Фридеріка Шопена. Зведена наприкінці 1930-х років у стилі конструктивізму. ЛуцькВалШкола.jpg
17а Один із будинків цегляного стилю біля пошти. ЛуцькВал8.jpg
19 Головпоштамт. Проектувався у Варшаві в проектному бюро будівельного відділу Міністерства пошт і телеграфів. Збудований у 1930-х. ЛуцькВалПош.jpg
21-29 Ряд житлових будинків, які зводилися у 1930-х як єдиний ансамбль із навколишніми конструктивістськими будівлями. ЛуцькВал4.jpg
28 Колишні Каси Спілки підприємців. Зараз тут Волинська філія ВАТ «Укртелеком». ЛуцькВалТел.jpg
32 Колишній готель «Ренесанс». Збереглися оригінальні старі вхідні двері. Зараз тут Луцьке міське управління Пенсійного фонду. ЛуцькВалРен.jpg
34 Колишній престижний готель «Савой». Тепер це бізнес-центр Grand-Persona. ЛуцькВалСав.jpg

Фото[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990. — с.48
  2. П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька. — Луцьк, 2001. — с.26-62
  3. Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck 1929
  4. В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — с.98-102
  5. Волинські новини.У центрі Луцька поміняли організацію дорожнього руху