Перейти до вмісту

Вуянко Марко Зіновійович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марко Вуянко
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження26 серпня 1991(1991-08-26)
Івано-Франківськ
Смерть30 квітня 2024(2024-04-30) (32 роки)
ПохованняАлеї Героїв в селі Чукалівка
Національністьукраїнець
Alma MaterПрикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Військова служба
Роки служби2014—2016, 2022—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська
Формування
 45 ОАБр
Війни / битвиВійна на Донбасі, Повномасштабне вторгнення Росії
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»

Марко́ Зіно́війович Вуя́нко (26 серпня 1991, Івано-Франківськ — 30 квітня 2024) — український історик та військовослужбовець, молодший сержант 45-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походження, мирне життя

[ред. | ред. код]

Вуянко Марко Зеновійович народився 26 серпня 1991 року в Івано-Франківську. У 1998 році пішов у Івано-Франківську ЗОШ І—III ст. № 5. З дитинства Марко цікавився історією та її дослідженням. Був переможцем Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів — членів Малої академії наук України на секції археології.[1]

У 2008 році вступив до Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника на факультет історії, політології і міжнародних відносин. У студентські роки був активним учасником дослідницьких археологічних експедицій, також був головою ГО «Молодіжний клуб „Свій“». Деякий час Марко працював науковим співробітником військово-історичного музею «Герої Дніпра».[2]

Цікавився також туризмом та мандрівками. У 2013 році посеред зими вирушив у подорож уздовж Чорноморського та Азовського узбережжя на велосипеді від м. Вилкове до м. Маріуполь, подолавши понад 2000 км. Організовував туристичні поїздки для всіх охочих в Івано-Франківській області. Самотужки на велосипеді Марко проїхав від Івано-Франківська до Португалії через усю Європу, також здійснив пішу мандрівку Балканами.

Також брав участь у «Inside of Living» — піша експедиція через всю Україну від кордону з росією до Словаччини, що відбулась з 20 квітня по 21 липня. Похід тривав 93 дні, в ході якого подолано близько 2000 км і відвідано понад 250 населених пунктів України.[3]

Участь в АТО, аспірантура

[ред. | ред. код]

З травня 2014 року по 2016 рік брав участь у проведенні антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. У 2016 році був зарахований у резерв. У 2018—2020 рр. працював у івано-франківському музеї «Герої Дніпра»[4].

Меморіальна дошка на фасаді ліцею № 5 (Івано-Франківськ). 19 квітня 2025 р.

З 2020 року вирішив продовжити наукову діяльність та вступив до аспірантури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де працював над темою «Традиційні шляхи сполучень в Українських Карпатах (70-ті рр. XVIII — початок XXI ст.)».

Участь в повномасштабній війні

[ред. | ред. код]

З 2022 по 2024 рік воював на посаді розвідника в Силах оборони України. Остання посада перед загибеллю — командир відділення 45-ї ОАбр.

Загинув 30 квітня 2024 року на Донбасі від враження ракетою «Іскандер». Прощання відбулося в Кафедральному соборі Святого Воскресіння в Івано-Франківську. Його поховано на Алеї Героїв у селі Чукалівка[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Вуянко М. Карпатські міста, як центральні осередки торгівлі регіону. Пріоритети розвитку суспільних наук у ХХІ столітті: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 9–10 квітня 2021 року). Одеса : ГО «Причорноморський центр досліджень проблем суспільства», 2021. С. 8-11.
  • Вуянко М. Соляний промисел та транспортування солі в Карпатському регіоні 18-20 ст. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції «Травневі студії 2021: історія, міжнародні відносини, філософія». Вінниця, 2021. С. 244 - 247.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ На війні загинув розвідник з Івано-Франківська Марко Вуянко. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
  2. ↑ Головенко, Жанна (2 травня 2024). Загинув захисник з Івано-Франківська Марко Вуянко (ФОТО). Galka.if.ua (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
  3. ↑ Полівчак, Руслана (2 травня 2024). На війні загинув боєць з Івано-Франківська Марко Вуянко. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 1 липня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  4. ↑ https://typical.if.ua/u-frankivsku-vidbudetsya-proshchannya-iz-zagiblim-geroem-markom-voyanko. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. ↑ На війні загинув воїн з Івано-Франківська Марко Вуянко | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
  6. ↑ Указ Президента України від 17 червня 2024 року № 354/2024 «Про відзначення державними нагородами України».

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вуянко_Марко_Зіновійович&oldid=46431723