Вівсюнець вічнозелений
| Вівсюнець вічнозелений | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Вівсюнець (Helictotrichon) |
| Вид: | H. sempervirens
|
| Біноміальна назва | |
| Helictotrichon sempervirens (Vill.) Pilg.[1]
| |
| Синоніми | |
|
Avena notarisii Parl. | |
Вівсюнець вічнозелений (Helictotrichon sempervirens) є видом квіткових рослин із родини злакових (Poaceae), поширених у полях центральної та південно-західної Європи: пд.-сх. Франція й пн.-зх. Італія. Цю пучкову рослину часто використовують як декоративну траву в садовому дизайні та озелененні.
Листя блідо-зелене з блакитним відтінком. Росте в дугоподібній формі, до 140 см заввишки і 60 см завширшки[2]. Трава цвіте блідими блакитно-зеленими квітками в травні-серпні. Рослина є вічнозеленим багаторічником, хоча при літній посусі настає стресовий напівспокій. Латинська назва sempervirens буквально означає «безсмертний», але в ботаніці означає «вічнозелений»[3].
Ця рослина отримала нагороду за садові заслуги Королівського садівничого товариства[4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вівсюнець вічнозелений: інформація на сайті GRIN
- ↑ RHS A-Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. с. 1136. ISBN 978-1405332965.
- ↑ Harrison, Lorraine (2012). RHS Latin for gardeners. United Kingdom: Mitchell Beazley. с. 224. ISBN 9781845337315.
- ↑ Helictotrichon sempervirens AGM. RHS Plant Finder. Royal Horticultural Society. Процитовано 2020.
- ↑ AGM Plants - Ornamental (PDF). Royal Horticultural Society. 2017. с. 47. Процитовано 2018.
|