Вівсянка танагрова
| Вівсянка танагрова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Oreothraupis arremonops (P.L. Sclater, 1855) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Saltator arremonops | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вівся́нка тана́грова[2] (Oreothraupis arremonops) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae[3]. Мешкає в Колумбії і Еквадорі. Це єдиний представник монотипового роду Танагрова вівсянка (Oreothraupis)[4] Раніше дослідники відносили цей вид до родини вівсянкових (Emberizidae) або саякових (Thraupidae).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 20 см. Голова і горло чорні, над очима широкі сріблясто-сірі «брови». Решта тіла переважно рудувато-коричнева, живіт сірий, хвіст чорний.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Танагрові вівсянки мешкають на тихоокеанських схилах Анд в Колумбії і Еквадорі. Вони живуть у гірських вологих і хмарних лісах, зустрічаються на висоті від 1200 до 2800 м над рівнем моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція танагрових вівсянок становить від 6 до 15 тисяч птахів. Це досить рідкісний і локально поширений вид, якому може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Oreothraupis arremonops. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). New World sparrows, bush tanagers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Thomas M. Brooks; John D. Pilgrim; Ana S. L. Rodrigues; Gustavo A. B. Da Fonseca (2005). Conservation status and geographic distribution of avian evolutionary history. У Andy Purvis; John L. Gittleman; Thomas Brooks (ред.). Phylogeny and Conservation. Conservation Biology. Т. 8. Cambridge University Press. с. 267—294. ISBN 978-0-521-82502-3. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |