Віджа: Смертельна гра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віджа: Смертельна гра
англ. Ouija
Жанр горор[1][2][…], фільм-трилер і фільм про привидівd
Режисер Стайлз Вайтd[1][3][…]
Продюсер Майкл Бей, Джейсон Блум[5] і Бредлі Фуллерd[5]
У головних
ролях
Дарен Кагасоффd[6][2][…], Дуглас Сміт[6][2][…], Меттью Сеттлd[6][4], Олівія Кук[6][2][…], Робін Лайвлі[6][5], Шеллі Генніґ[6][5], Ана Котоd[6][2][…], Б'янка Сантосd[6][2][…], Лін Шей[6][5], Кен Блеквеллd[6] і Афра Софія Тулліd
Композитор Антон Санкоd
Кінокомпанія Platinum Dunes, Hasbro, Blumhouse Productions і MRCd
Дистриб'ютор Universal Pictures
Тривалість 89 хв.
Мова англійська
Країна  США
Рік 2014
Кошторис $5–8 млн[7][8]
Касові збори $103.6 млн[7]
IMDb ID 1204977
ouijamovie.com

Віджа: Смертельна гра (англ. Ouija) — американський фільм жахів 2014 року режисера Стайлза Вайта.

Сюжет[ред. | ред. код]

Віджа — це спіритична дошка, що призначена для спілкування з духами. Дія фільму починається з двох дівчаток, які грають з спіритичної дошкою. Одна з дівчаток пояснює правила: не можна грати однією; не можна грати на кладовищі; в кінці обов'язково слід попрощатися. Також через лінзу планшетки можна побачити дух.

Через багато років доросла Деббі знаходить дошку на горищі свого будинку і порушує одне з правил — грає на самоті, після чого намагається знищити дошку і кінчає життя самогубством. Її подруга Елейн ніяк не може оговтатися після смерті Деббі, і в компанії друзів грає з дошкою. Дух відповідає, і потім друзі один за іншим отримують послання «Привіт, друже». Вони знову зв'язуються з духом і з'ясовують, що це не Деббі говорила з ними, а хтось на ім'я Дізі. Дізі радить їм втікати, бо «мама наближається». Підлітки в жаху кидають гру, але потім один за іншим починають гинути.

У спробі з'ясувати з ким мають справу, друзі дізнаються, що Дізі — це Доріс Зандерс, яка жила в будинку Деббі з сестрою та матір'ю. Її вже літня сестра Пола в психіатричній клініці розповідає, що їхня мати захоплюючись спіритичними сеансами встановила зв'язок з духами, а її молодша сестра стала провідником для духів. Зрештою духи заволоділи матір'ю і дочкою, мати не змогла розірвати зв'язок і зашила рот дочки, щоб «заглушити голоси», а потім вбила її. Після цього старша дочка вбила матір і потрапила в психіатричну лікарню. Деббі, використовуючи дошку відкрила портал і пустила духів в наш світ. Пола радить друзям знайти тіло Доріс і розрізати нитки, якими зашитий її рот, щоб та зупинила матір, яка тероризує їх.

Вони так роблять, але виявляється, що це Доріс вбиває, а мати весь цей час намагалася перешкодити їй. Пола збрехала їм, тому що Доріс «обіцяла залишити її в живих», якщо вона їй допоможе. Дух Доріс вільний, і вона почала вбивати в повній мірі. Хлопці вирішують знищити два провідника для духів — тіло Доріс і дошку одночасно, щоб закрити портал. У живих залишаються лише дві дівчини. Доріс затягує Сару в підвал, а Елейн намагається відвернути її, почавши поодинці грати з дошкою Віджа. Це спрацьовує, але Доріс намагається вбити дівчину. В цей момент втручається дух Деббі і допомагає їм перемогти Доріс. Сара вибирається з підвалу з тілом і вони знищують обидва провідника і перемагають дух.

В кінці дівчата обговорюють загиблих друзів і задаються питанням, куди ж зникли духи після того як пішла Доріс.

В ролях[ред. | ред. код]

Актор Роль
Олівія Кук Елейн Морріс Елейн Морріс
Ана Кото Сара Морріс Сара Морріс
Дарен Кагасофф Тревор Тревор
Б'янка Сантос Ізабель Ізабель
Дуглас Сміт Піт Піт
Меттью Сеттл Ентоні Морріс Ентоні Морріс
Вівіс Коломбетті Нона Нона
Робін Лайвлі Галарді місіс Галарді
Шеллі Генніґ Деббі Деббі
Лін Шей Пола Зандер Пола Зандер

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.imdb.com/title/tt1204977/
  2. а б в г д е http://www.metacritic.com/movie/ouija
  3. а б в http://www.filmaffinity.com/en/film607113.html
  4. а б в г д е http://www.bbfc.co.uk/releases/ouija-2014
  5. а б в г д http://www.dvdsreleasedates.com/movies/6964/ouija
  6. а б в г д е ж и к л Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  7. а б Ouija (2014). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 6 березня 2015.
  8. Feature Film Study (PDF). Film L.A. Inc. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2016. Процитовано 2 липня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]