Відкриті списки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Відкриті (вільні, пільгові) списки — така форма партійних списків, що надає право виборцям виражати своє ставлення до кожного з кандидатів, занесених у конкретний партійний список. Для цього в виборчому бюлетені вони вказують, кого з кандидатів від даної партії хотіли б бачити обраним у першу чергу, кого в другу, тощо. Всі голоси, подані за кандидатів тої чи іншої партії, додаються, якби вони були подані за партійні списки. Далі відбувається розподіл місць між партіями, але у відповідності з кількістю голосів, отриманих кожним з кандидатів. Таким чином партійні лідери втрачають можливість складати партійні списки кандидатів, а виборці отримують більшу свободу вибору; таке представництво стає більш “особистісним”. Через це дану систему інколи в літературі називають як квазісписочна пропорційна система. Однак і в таких виборчих системах головну роль відіграють голоси, подані за партії, і саме вони покладені в основу розподілу депутатських місць між ними. Таке правило прийняте у законодавстві Австрії, Норвегії, Швеції, Чилі (до 1973 р), Фінляндії та ряді інших європейських країн. Рідше використовується правило закритих (зв’язаних) списків.

Джерела[ред.ред. код]

  • Шведа Ю. Р. Партії та вибори. Енциклопедичний словник.- Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.- 2010.- 750 с.
  • Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика.- Львів: ЦПД-Астролябія.-2005.- 366 с.