Відьомська доба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Відьомська доба»
Автор Дяченки Марина та Сергій
Назва мовою оригіналу рос. Ведьмин век
Країна Україна Україна
Мова російська
Жанр фентезі
Видавництво Україна Україна — Кальварія[2]
Росія Росія — Терра-Азбука[3]
Видано 1997
Видано українською 2000[2]
Перекладач(і) Андрій Гурмака[1]
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 418[4]

Відьомська доба (оригінальна назва — рос. Ведьмин век) — роман українських письменників Марини та Сергія Дяченків; опублікований у видавництвах «Терра-Азбука» 1997 року.

Опис книги[ред. | ред. код]

Україна Україна[ред. | ред. код]

«Відьомська доба» — одна з найкращих книжок Дяченків.

Втім, це можна сказати мало не про все, що виходить з-під їхнього пера, чи то пак — пер. Чи вилазить з їхнього принтера.

Читачі, що на дух не переносять фантастики, можуть спокійно братися до читання — якість гарантована. За позірною легкістю, за прозорістю письма — темний жах одвічних питань. Це — теж про кохання. Про Любов, яка ламає стереотипи, традиції, змиває тавро рабства з душі, підіймає людину до рівня Бога. Саме вона, така всесильна, рятує світ від рутини, що тягне у болото немічності й самознищення.[2]

Польща Польща[ред. | ред. код]

Перша у Польщі і напевно не остання повість російського дуету, дуже популярного у Росії і в Україні. Фентезі, що відбувається тут і зараз, але напевно в альтернативному світі, бо населяють його відьми, мавки й інші істоти. Що кілька сот років приходить Час Відьом, коли їх народжується багато, що символізує прихід їхньої королеви, Матки матриці. Інквізитор Старж є єдиним, хто із самого початку знає про ситуацію, а якщо не нейтралізую Матки відьом, світ буде знищено.[5]

Росія Росія[ред. | ред. код]

У цьому світі поєднуються буденність і міф. Тут відьми танцюють у балеті, а вулицями бродять нави — злобливі і нещасні, що переслідуються жорстокою спецслужбою «Чугайстер». Коли крах неминучий, коли неминуча катастрофа, хто повірить у нове кохання, таке неможливе за мірками жителів?[6]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Вперше опублікувався у київському журналі «Радуга» 1997 року. Того ж року вийшов у видавництві «Азбука». Ця версія була «без відома авторів безжально відредагованою». Її було відновлено у публікації 2000 року, проте через «технічну необережність» не було включено декілька епізодів. Оригінальний текст вперше опублікували 2003 року. Далі він випускався без змін[3].

Нагороди[3][ред. | ред. код]

  • 1998 — фестиваль «Зиланткон», нагорода «Большой Зилант» (Росія)
  • 2004 — нагорода «SFinks», номінація Закордонний роман року (пол. Zagraniczna powieść roku, Польща)

Видання[3][ред. | ред. код]

  • 1997 рік — видавництво «Терра-Азбука». (рос.)
  • 2000 рік — видавництво «Кальварія». (укр.)
  • 2000 рік — видавництво «Олма-пресс». (рос.)
  • 2003 рік — видавництво «Solaris» (назва — пол. Czas wiedźm). (пол.)[5]
  • 2003 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2004 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2005 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2007 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2008 рік — видавництво «Piper». (нім.)
  • 2008 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)

Український переклад[ред. | ред. код]

Українською мовою був перекладений і опублікований 2000 року видавництвом «Кальварія»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Русская фантастика: Украинский - (рос.)
  2. а б в Марина Дяченко, Сергій Дяченко. Відьомська доба на сайті «Книгоман». — Процитовано 27 грудня 2012
  3. а б в г Дяченки Марина та Сергій. Відьомська доба на сайті «Лабораторія Фантастики». — Процитовано 27 грудня 2012 (рос.)
  4. а б Марина та Сергій Дяченки. Відьомська доба[недоступне посилання] на сайті видавництва «Кальварія». — Процитовано 27 грудня 2012
  5. а б Марина та Сергій Дяченки. Відьомська доба на сайті katedra.nast.pl. — Процитовано 27 грудня 2012 (пол.)
  6. Марина та Сергій Дяченки. Відьомська доба [Архівовано 29 січня 2013 у Wayback Machine.] на сайті «Лібрусек». — Процитовано 27 грудня 2012 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Дяченки Марина та Сергій. Відьомська доба [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.] (електронна версія) на сайті e-reading-lib. — Процитовано 27 грудня 2012 (рос.)