Вікторія Клей Гейлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія Клей Гейлі
Народилася 1877
Мейкон, Міссісіпі, США[1]
Країна  США
Національність афроамериканці[2]
Діяльність суфражистка
Alma mater Sumner High Schoold
Вікторія Клей Гейлі, у публікації 1917 року.

Вікторія Клей Гейлі (1877, Мейкон, Міссісіпі), згодом Вікторія Клей Роланд — американська суфражистка, керівниця клубів, очільниця банку та збирачка коштів у Сент-Луїсі, штат Міссурі, а потім у Чикаго.

Ранній життєпис[ред. | ред. код]

Вікторія Клей народилася 1877 року в Мейконі, штат Міссісіпі у США. Вона виросла в Сент-Луїсі у родині Семюеля Клея та Шарлотти Вільямс Клей. Вікторія закінчила середню школу Самнера в Сент-Луїсі в 1895 році і навчалася в бізнес-коледжі в Чикаго.[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Вікторія Клей викладала в школі з 1900 року до шлюбу в 1904 році. Вона була першою віцепрезидентом Асоціації молодих християнок у Сент-Луїсі і два терміни обиралася до ради уповноважених Державної промислової школи для темношкірих. Вона також працювала редакторкою щотижневої газети St. Louis Afro-American і писала оповідання.[3] Крім того, обиралася до Національної асоціації чорної преси.[4]

Вікторія Клей Гейлі була очільницею Федеративних клубів кольорових жінок Сент-Луїса в 1913 році, коли в місті відбулася велика регіональна конференція з виборчого права. Гейлі приїхала, хоча готель, де проходила конференція, зазвичай не обслуговував темношкірих гостей. Керівництво готелю та деякі інші учасники попросили її піти, але вона залишилася на своєму місці, і керівництво конференції захищало її присутність.[5][6] Наступного року вона повернулася на ту саму конференцію в Де-Мойн, штат Айова.[7]

Гейлі була активною діячкою в складі Національної асоціації клубів кольорових жінок. Вона входила до виконавчого комітету будинку Фредеріка Дугласа, проєкту збереження історії NACW.[8] У 1914 році її клопотання передало NACW схвалення роботи її подруги, Мадам Сі Джей Вокер.[9] Під час Першої світової війни вона очолювала відділення кольорових жінок Ради національної оборони в Сент-Луїсі[10] і очолювала Комісію заощадження кольорових жінок у Міссурі.[11]

Гейлі брала активну участь у роботі республіканської партії в Сент-Луїсі.[12] Вона була заступницею делегації штату Міссурі на Національному з'їзді Республіканської партії 1920 року.[13] У 1921 році обрана очільницею Західного округу Національного республіканського комітету роботи з темношкірими виборцями.[14] Вікторія Клей Гейлі також була активною в церковній роботі і була обрана Великою Матроною Ордену Східної Зірки в Міссурі.[15] Вона також була «chief of the St. Louis division of the Grand Fountain of the United Order of True Reformers» у 1912 році[16].

У 1920-х роках вона входила до складу виконавчої ради Національного банку Дугласа в Чикаго.[17] У 1926 році була призначена головою Національного фонду штабу NACW, щоб зібрати гроші для національного штабу.[18]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вікторія Клей взяла шлюб з Джеймсом Л. Гейлі в 1904 році[3]. Подружжя розлучилося в 1921 році[19]. Невдовзі після цього вона переїхала до Чикаго і там була відома як Вікторія Клей Роланд.[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
  2. https://documents.alexanderstreet.com/c/1007600702
  3. а б в Frank Lincoln Mather, ed., Who's Who of the Colored Race [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] (Chicago 1915): 127.
  4. «Woman of Broad Culture» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] The Appeal (October 3, 1914): 2. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  5. «Suffrage Split Over Race Issue» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] Chicago Tribune (April 4, 1913): 5.
  6. «Suffragettes Particular» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] Lead Daily Call (April 4, 1913): 1. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  7. Untitled brief news item [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.], The Bystander (March 27, 1914): 1. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  8. Mary B. Talbert, «The Frederick Douglass Home» [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] The Crisis (February 1917): 174—176.
  9. Tiffany M. Gill, Beauty Shop Politics: African American Women's Activism in the Beauty Industry [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] (University of Illinois Press 2010): 44. ISBN 9780252095542
  10. Priscilla A. Dowden-White, Groping Towards Democracy: American Social Welfare Reform in St. Louis, 1910—1949 [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] (University of Missouri Press 2011): 90-91. ISBN 9780826272263
  11. «Mrs. Victoria Clay Haley to Tour State for Fourth Liberty Loan» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] Kansas City Sun (October 12, 1918): 4. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  12. «Negress Named on Twelfth District G. O. P. Committee» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] St. Louis Post-Dispatch (July 20, 1919): 52. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  13. Official Report of the Proceedings [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] (Republican National Committee 1920): 55.
  14. «Washington Letter» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] New York Age (March 12, 1921): 7. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  15. «Grand Matron Visits Helena» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] Kansas City Sun (October 16, 1915): 3. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  16. «Victoria Clay Haley Has Brilliant Record» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] Pittsburgh Courier (November 22, 1912): 1. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  17. а б Untitled brief news item [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.], New York Age (September 15, 1923): 4. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  18. «NACW Begins Campaign for Headquarters» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] Pittsburgh Courier (January 19, 1926): 7. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  19. «Negro Woman Political Leader Sues for Divorce» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] St. Louis Post-Dispatch (January 23, 1921): 3. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі