Вітаутас Наливайка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітаутас Наливайка

Народження 24 жовтня 1958(1958-10-24) (65 років)
Вільнюс, Литва
Країна  СРСР
 Литва
Навчання Вільнюська художня академія
Діяльність скульптор

CMNS: Вітаутас Наливайка у Вікісховищі

Вітаутас Наливайка (лит. Vytautas Nalivaika; нар. 24 жовтня 1958, Вільнюс, Литовська РСР) — литовський скульптор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1958 році у Вільнюсі. У 1980-1986 роках навчався у Вільнюському художньому інституті (нині — Вільнюська художня академія); учень відомого литовського скульптора Ґедімінаса Йокубоніса. Дипломна робота — скульптура «Ліхтарник» (встановлена на вулиці Швянто Іона у Вільнюсі).

Член Спілки художників Литви. Проживає у Вільнюсі. Одружений; діти Крістійонас (нар. 1988), Гедре (нар. 1991), Раполас (нар. 2001).

Творчість

[ред. | ред. код]

Вже під час навчання в Художньому інституті брав участь у республіканських виставках медалей та у Прибалтійській триєнале медалей.

Лауреат другої премії конкурсу медалі для увічнення творчої спадщини архітектора Володимира Дубенецького (1987). Автор скульптури «Ліхтарник», встановленої у Вільнюсі на вулиці Швянто Іона, пам'ятника жертвам Чорнобильської катастрофи у Вісагінасі, скульптур і деталей декору в інтер'єрі вільнюського ресторану «Стікляй».

Втілив ідею пам'ятника арапу царя Петра І Ганнібалу та його правнуку О. С. Пушкіну у Вільнюсі, запропоновану поетом Юрієм Кобріним. Пам'ятник був відкритий у дворі П'ятницької церкви у Вільнюсі 5 травня 2010 року. Скульптурна композиція являє собою зімкнуті долоні, котрі уособлюють Росію, в які укладені овальні медальйони з рельєфними зображеннями Ганнібала і Пушкіна, а також православний хрест. Композиція встановлена на п'єдесталі з граніту; долоні виготовлені з бронзи, медальйони із зображенням Пушкіна та його прадіда — з латуні. Висота пам'ятника складає 3 метри, вага — 2 тонни[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Наталия Зверко. (5 мая 2011 г.). В Вильнюсе открыт памятник Пушкину и Ганнибалу. Дельфи. Delfi. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 6 травня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Vytautas Nalivaika (лит.). Skulptoriai. Skulptūros galerijos. Skulptorių gildija (2005). Дата обращения 7 мая 2011. Архивировано 13 мая 2012 года.