Монблан
| Монблан фр. Mont Blanc |
||||
 |
||||
 Монблан
|
||||
| 45°50′00″ пн. ш. 6°51′54″ сх. д. / 45.8336111111109971716° пн. ш. 6.86500000000000021° сх. д. | ||||
| Країна |  Франція /  Італія |
|||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Південно-Східна Франція, Північно-Західна Італія | |||
| Система | Грайські Альпи (Західні Альпи) | |||
| Висота | 4808,73 м[1] | |||
| Висота відносна | 4696 м (11-те місце у світі) |
|||
| Ізоляція | 2812 км → Кюкюртлю (4978 м)[2] (13-те місце у світі) |
|||
| Вік | 30 млн років | |||
| Перше сходження | 8 серпня 1786 | |||
| Ідентифікатори і зовнішні посилання | ||||
| GeoNames | 3181986 | |||
| Peakware | 184 | |||
| Монблан у Вікісховищі? | ||||
Монбла́н (фр. Mont Blanc, італ. Monte Bianco, букв. «біла гора») — кристалічний масив й однойменна вершина у Грайських Альпах (Західні Альпи), на кордоні Франції та Італії, найвищий шпиль у Західній Європі (4808,73 м). Довжина масиву 50 км. Площа зледеніння — понад 200 кв. км, великий льодовик Мер-де-Глас. Центр альпінізму.
Під Монбланом прокладено автомобільний тунель довжиною 11,6 км, що з'єднує Францію з Італією.
Біля західного підніжжя Монблану, на французькій стороні — відомий гірськолижний курорт Шамоні. Біля південного підніжжя, на італійській стороні — Курмайор.
Історія підкорення[ред. • ред. код]
Перша згадка про сходження на Монблан Жаком Бальма і доктором Мішелем Паккаром датована 8 серпня 1786 року. Це сходження відбулося з ініціативи Ораса Бенедикта Соссюра, який запропонував премію тому, хто розвідає спосіб підйому на Монблан. На пам'ять про це сходження 8 серпня в багатьох країнах відзначається альпіністами як день альпінізму.
Першою жінкою, що досягла вершини, стала Марія Парадіс у 1808 році.
Майбутній президент США Теодор Рузвельт також очолював експедицію сходження на Монблан під час свого медового місяця у 1886.
На початок XXI-го століття на Монблан щорічно підіймається близько 20 тис. альпіністів[3].
Ввечері 12 серпня 2014 року при підйомі на гору зникла група з 5 скелелазів та провідника. Зранку 13 серпня пошукова бригада відшукала 5 із шести тіл[4].
Вершини, вищі за 4000 м[ред. • ред. код]
Див. Список альпійських чотирьох-тисячників та Альпійські вершини понад 4000 метрів.
- Монблан (Mont Blanc, Франція/Італія, 4809 м)
- Монблан-де-Курмайер (Mont Blanc de Courmayeur, Італія, 4748 м)
- Роше-де-ла-Турмет (4677 м) ??
- Дюфур (Dufourspitze, Швейцарія, 4634 м)
- Норденд (Nordend, Італія/Швейцарія, 4609 м)
- Пік Цумштайн (Zumsteinspitze, Швейцарія, 4563 м)
- Пік Ґніфетті (Punta Gnifetti, Італія, 4554 м)
- Гранд-Бос (4547 м)
- Петит-Бос (4513 м)
- Мон-Моди (4465 м)
- Пік Людовика Амадея (4460 м)
- Егюій-Бель-Етуаль (4354 м)
- Дом-дю-Гуте (4304 m)
- Монблан-дю-Такюль (4248 м)
- Гран-Пільє-д'Англь (4243 м)
- Гранд-Жорас (4208 м)
- Егюій-Верт (4122 м)
- Егюій-Бланш (4108 м)
- Егюій-де-Бьоннассе (4052 м)
- Дан-дю-Жеан (4013 м)
- Пік Баретті (4013 м)
- Пітон-дез-Італьєн (4002 м)
Панорама[ред. • ред. код]
Див. також[ред. • ред. код]
- Список гір за відносною висотою
- 10958 Монблан — астероїд, названий на честь гори.
- Місячний Монблан, названий на честь земного.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Le Mont-Blanc passe de 4.810 mètres à 4.808,7 mètres. (англ.)
- ↑ Mont Blanc, France/Italy. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 2016-05-29.
- ↑ Правдива історія сходження на Монблан
- ↑ http://espreso.tv/news/2014/08/13/na_monblani_zahynula_hrupa_alpinistiv
Посилання[ред. • ред. код]
|
||||||||||
