Гагара білодзьоба
| ?Гагара білодзьоба | |
|---|---|
 Молодий птах | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Надряд: | Кілегруді (Neognathae) |
| Ряд: | Гагароподібні (Gaviiformes) |
| Родина: | Гагарові (Gaviidae) |
| Рід: | Гагара (Gavia) |
| Вид: | Гагара білодзьоба |
| Біноміальна назва | |
| Gavia adamsii (Gray, 1859) | |
 Поширення. Жовтий = гніздовий ареал Помаранчевий = поширення взимку | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Gavia adamsii |
 Віківиди: | Gavia adamsii |
 EOL: | 1047330 |
 ITIS: | 174470 |
 МСОП: | 22697847 |
 NCBI: | 372293 |
Гагара білодзьоба[1] (Gavia adamsii) — водоплавний птах родини гагарових. Гніздиться у північних регіонах Євразії та Північної Америки. В Україні рідкісний залітний птах[2]
Найбільша з гагар. Довжина крила 365–405 мм, маса до 5-6 кг. Голова і шия великі, товсті, чорні з пурпуровим відтінком. Дзьоб масивний, жовтувато-білий, злегка кирпатий. У польоті здається більш масивною і довгокрилою, ніж інші гагари. На горлі і шиї невеликі поперечні ділянки чорно-білого поздовжнього штрихування. Верх тіла у шлюбному вбранні чорний з великими білими плямами, низ перлинно-білий з чорними поздовжніми смужками на боках грудей. Взимку верх темно-бурий, спина світліше голови.
З води піднімається порівняно легко. Літає високо, до крутих поворотів в польоті не здатна. При небезпеці воліє пірнати. Під водою гребе тільки лапами, крила щільно притиснуті до тіла. Найбільш обережна і мовчазна з гагар. Голос навесні на воді схожий на голос інших гагар, але грубіше і голосніше (в тиху погоду чутний на 2 кілометри), іноді нагадує іржання, іноді це звичайні для гагар стогони і крики. У польоті видає особливий крик, що нагадує сміх, схожий на «хараре … хараре …».
Гніздиться у рівнинній і горбистій тундрі і лісотундрі, обов'язково поблизу від водойм, багатих рибою. З озер воліє середні і великі (до 2-3 км в довжину) з прозорою водою, піщаними і кам'янистими берегами (Кречмар, 1966). Білодзьобі гагари гніздяться і на невеликих тундрових озерцях, які раніше звільняються від льоду і розташовані недалеко від більших, багатих рибою водойм (Сироечковский, Рогачова, 1995).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Смогоржевський Л.О. — К. : Наукова думка, 1979. — 188 с.
Рід Гагара (Gavia) | ||
|---|---|---|
| Сучасні види | Гагара білодзьоба (Gavia adamsii) • Гагара білошия (Gavia pacifica) • Гагара червоношия (Gavia stellata) • Гагара полярна (Gavia immer) • Гагара чорношия (Gavia arctica) |  |
| Вимерлі види | ||
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |